Жаркая встреча на саммите и принятое единодушно коммюнике(см.ниже по тексту)

Sep 30, 2014 12:17



Прєзідєнт Ірана Хасан Рухані прєбивал в ісключітєльном настроєнії. Радостно улибаясь, он ліниво листав Коран і врємя от врємєні поглядував на Путіна, которий громко пихтєл десь внизу, натирая зубной щоткой до блєска його сандалії.
- А вот смотрі, ібн Владіміровіч, пророк говоріт:"Сатана іспитиваєт вашу волю бєдностью, подталкуя к нєчєстівим поступкам." Ти ніщій?
- Ніхєра сєбє ніщій, - обідився Путін. - Десятки дворцов, лімузінов, яхт. І ето только в Росії...
- А вот єщо... - Рухані перевернув страніцу і зачитав:
- "Сражайтєсь с тємі, хто нє вєруєт в Аллаха." Ти мусульманін?
- Мілий мой, дорогой, єслі ти хоть нємного прикрутиш нєфтяной кранік, я всю страну прєвращу в ісламскоє государство і войду в історію, как шахід всєя Русі.
- Ну ето вряд лі, учитуя твоє нинішнє поганяло, - хіхікнув Рухані. - А шо касаєтся нєфті, то напісано:"Любоє бєдствіє постігаєт вас лішь за то, что пріобрєлі ваші рукі." Прі чом тут я, шо ти хєрачіть полєз?
- Так єслі б я знав! - Пожалувався Путін. - Я би хєрачіл гораздо осторожнєє. У мєня ж Чєчня прокатіла, і Грузія. Ну я і подумал, шо...
- "Воздаянієм за зло являєтся равноценноє зло. Но єслі кто простіт і установіт мір, то єго награда будєт за Аллахом". Хароша цитата, - сказав Рухані, захлопуя Коран. - Обувь уже блестить?

- Почті, - отвєтіл Путін, тщатєльно вишкрібая пісок, який набився у шви. - Так саме обідне, шо я же нє віноват. Укропи кінулі сначала на бабки, коториє я вложил в їхнєго бившого прєзідєнта, а потом і с тайожним союзом, подпісуясь под ЄС.
Путін прислоніл до рота откриту ладонь і, подражая Кісєльову, таїнствєнним голосом проізньос:
- А знаєш, какіє європєйци бєзнравствєнні? У них разрєшено мужеложество, скотоложество, лєсбіянство. Слишал про гєй-паради? У мєня такого і блізко нєт!
- А зачєм вам паради? - Хмикнув Рухані. - Ви же і так в Росії вєздє, куда не глянь.
- Я нормальний, - обідився Путін. - Просто трохи неуравновєшений і слішком тонкой натури.
- Ібн Владіміровіч, ти настолько нормальний, шо наших ядєрних бомб бояться гораздо мєньше, - сказав Рухані. - Хотя раньше нас много лєт держали под санкціями. Могу, кстаті, опитом подєліться, как із нєфті і газа сварить пітатєльний і вкусний бульйон.
- Хасанчику, мой дорогой, сладкій, нє надо рєцептов. Давай лучше я тєбя научу, как на нєфті большіє бабкі дєлать. Ти только мєня послушай і кранік чуток прікрой, - взмолився Путін.
- Понімаєш лі, ібн Владіміровіч, - важно проізньос Рухані. - Єслі я буду дєлать дєньгі вмєстє с тобой, то заработаю ровно в два раза мєньше, чєм бєз тєбя.
- Прі такіх-то ценах на нєфть ти вообщє нічєго нє заработаєш, - намєкнув Путін.
- Обама обєщал нормальні цени вернуть, - успокоїв його Рухані. - Вот только видавим тєбя с ринка...
- Слиш, козьол? С ринка он мєня видавіт, - обідився Путін, гордо випрямляясь і отбрасуя в сторону зубную щотку. - А какого хрєна тогда я твої сандалі тут чищу?
- Откуда я знаю, - пожав плєчами Рухані. - Ти сам прєдложив, ето раз. А два - повторі ка насчот козла?
-Хасан Хаєвіч, прошу вас, Хасан Хаєвіч, ігого, нє обіжайтєсь! - Лавров ворвався в комнату, громко цокая туфлями, і грохнувся на колєні. - Ібо нє вєдают, шо творят.
- Очєнь даже вєдают! - возмутився Путін. - Ета скотіна нас с ринка желаєт видавить. Ядєрна пиль!..
- Нє слушайтє єго, он дурак. Я прєємнік, об етом даже газєти пишуть, - умоляв Лавров. - О наймудрейшій, наймілосєрднєйшій…
- Мнє кажется, ілі сандалі нєдостаточно чисті? - задумався Рухані.
- Нєдостаточно! О, спасібо вам! Нєдостаточно! - радостно восклікнув Лавров і прийнявся усєрдно вилизувать сандалії язиком.
- Погоді, какой прєємнік, не поняв? - офігєв Путін.
- Умний і обходітєльний, - сказав Рухані і ласково потрєпав Лаврова по загривку. - А ти іспортіл мнє настроєніє.
- Так шо за хєрня с прєємніком, мнє об'яснят ілі нєт? - не унімався Путін.
- Владімір Владіміровіч, нє мєшайтє спасать страну, - шикнув на нього Лавров, мєдлєнно подлизуя всьо више і више. - Вийдітє вон.

Путін возмущьонно вирячив очі і вийшов із комнати.
- Назарбаєв! - рявкнув він, запрімєтів нізкорослого дєдушку, шо затаївся в углу і питався подслушувать. - А ти в курсє, шо твого государства нє сущєствуєт?
- Владімір Владіміровіч, ми вєдь етот вопрос обсуждалі, - з кіслой міной сказав Назарбаєв. - Казахстан і Кітай придержуються іного мнєнія.
- А мнє похрєн на ваше мненіє! Прєємніка оні, відітє лі, нашлі… Хєрачить!
Назарбаєв йойкнув і прийнявся убєгать. Путін з диким криком погнався за ним…

- Залєзєш под кандур - уб'ю, - ласково прєдупрєдив Лаврова Рухані.
- А шо такоє кандур? - уточнив тот, пошло облизуясь.
- Платьє мужскоє так називається, - об'яснив Рухані. - Вобщєм, уговорив. В ядєрну пиль прєвращать вас пока не буду.
- Погодітє, какая ядєрна пиль? - опєшил Лавров. - Я же вродє за нєфть отрабатував?
- За нєфть уже всьо рєшено, - улибнувся Рухані. - Ми с Цзіньпінєм обстоятєльно договорились, хто, куда і почьом будєт експортірувать.
- А прі чом тут Цзіньпінь, - не поняв Лавров. - Ето же наша нєфть?
Рухані хитро подморгнув і снова ласково потрєпав його по загривку...
(с) Дохтур Лівсі

Дохтур Лівсі, где то в мире, стёб, Россия, памфлет, юмор

Previous post Next post
Up