Мужской взгляд на продажных девок от политики:
Спостерігаючи за поведінкою опозиції в Черкасах...
Ах, не ругайте оппозицию. Она танцует как умеет.
Ну и что, что на шесте? Ну и что, что не для вас?
Кто девушку кормит, тот ее и танцует.
Да, она вам подмигнет, и улыбнется. Но удовольствие доставит тем, кто готов платить.
А сколько лично вы вложили в оппозицию, чтобы требовать удовольствий?
Любить до гроба способен каждый. А отправить, скажем, на Бора-Бора или подарить безумно дорогие украшения могут единицы. Не для вас, бомжей, эту девушку растили.
Тем более девушка видная, с характером. Чуть что не так - может и памятник раздолбать, и трибуну заблокировать. Не безвольная замухрышка, сутками торчащая на кухне, содержащая мужа-бездельника и выводок его отпрысков.
А умная и красивая девушка телом заработает гораздо больше, чем вы, загибаясь на шахтах и заводах.
Уясните, короче, следующее. Оппозиция - это дорогой и безумно красивый цветок, который надо любить, лелеять, и ни в чем ему не отказывать. А не как вы, чуть что и “я не понял, где обещанное пожрать?” Жрите что заработали и сами себе готовьте. Портить дорогой маникюр на кухне в любом случае никто не будет.
Не нойте, не ругайте, не завидуйте состоятельным. Лучше учитесь зарабатывать. И когда будете способны платить - любая оппозиция по первому зову умело и радостно доставит вам самые разнообразные удовольствия.
от
kostya_78 И тут же лирическое отступление, отрезвление и по женски хлёсткое, отточенное мнение по существу:
Читайте, думайте!
Справжні опозиціонери сидять у тюрмі
Надія Паливода в
Політика Мені сьогодні приснилося, що Тимошенко померла. Неочікувано й раптово, від серцевого нападу - була, і раптом… не стало… Найбільше мене здивувала у тому сні моя реакція - я ридала гірко й страшно, я кричала «Ні, не може бути, о Боже!», приходили якісь люди, запитували, що трапилося, а я навіть не могла від розпачу нічого сказати, хапала, як риба, ротом повітря, намагаючись вдихнути, і не могла… Далі уві сні всі українці, які, як відомо, визнають своїх героїв тільки у мертвому стані, масово почали скидати полуду з очей, в них нарешті закипіло обурення від того, що опозиціонера замордували у в’язниці, вони вийшли на вулиці - і почалася революція…
Але я не про революцію. Я про психоаналіз. Зиґмунд Фрейд у своїй праці «Про сновидіння» стверджує, що емоції, які ми відчуваємо уві сні - і є справжніми, навіть якщо вони вам здаються дикими. Цебто, якщо комусь сниться, що померла його дорога бабуся, але уві сні її чомусь зовсім не шкода, то насправді так воно і є, бо бабуся, може, переписала на ту людину хату, тож воно так склалося, що бажання отримати хату у спадок реально сильніше за бажання, щоб бабуся жила ще довго і щасливо.
Але жодна порядна людина собі в тому не зізнається і сумлінно доглядатиме свою бабусю увесь відведений їй на цій грішній землі час. Такі речі живуть лише в підсвідомості і пролазять до нас тільки уві сні.
Ми, як ті павуки, сновигаємо в тонкій павутині суспільних норм і моральних обов’язків, всі їх можна об’єднати поняттям «ТАК ПРИЙНЯТО». Але все це - лиш тонке мереживо, накинуте зверху на наші справжні емоції й почуття.
Сьогодні ПРИЙНЯТО не згадувати зайвий раз про Тимошенко. Сьогодні ПРИЙНЯТО вважати опозицією Яценюка, Тягнибока і Кличка та їхні партії. Сьогодні ПРИЙНЯТО кричати «Ва-а-аро-о-оффка!!!» щоразу, коли мова заходить про Тимошенко.
Я не рахувала, що вона вкрала і скільки, але я знаю, що вона сидить не за те, що вона вкрала, а за те, що вона лідер опозиції. Причому, справжній лідер, який становить реальну загрозу правлячому режиму. Тому що в наш час, коли все заполонили слова, слова, слова - з фейсбучних постів, коментарів, поширень чужих думок, з промов на мітингах, із вигуків, із плакатів, - єдину цінність сьогодні становить лише результат.
А результат такий: Юлія Тимошенко сидить у тюрмі. Арсеній Яценюк викладає на ФБ фото з відпочинку на Мертвому морі.
А ось і психоаналіз сновидіння: Фрейд стверджує, що сюжет сну завжди пов’язаний із якоюсь невеликою подією (деталлю), яка промелькнула напередодні, і на яку ви могли й уваги не звернути.
Напередодні я поширювала це фото з Яценюком, мигнула і зникла думка: «Мертве море - яка негарна назва, пов’язана зі смертю, як тільки люди не цураються туди їхати…»
Справжня опозиція сьогодні - це ті, хто вигрібає по-справжньому. Це ті, хто по тюрмах, або кого скрутили в баранячий ріг. А всі інші просто любенько домовилися з владою.
Вигрібають сьогодні Павличенки - вони не стали домовлятися з тією фірмою, з якою судилися за приміщення. Вигрібає вчителька на Печерську - вона теж не стала домовлятися з тими, хто пропонував їй виселитися за місто. Вигрібають Сумські патріоти, бо вони не стали домовлятися із власною совістю й мовчати про те, що президент країни - людина із непристойним обличчям. Вигрібає Людмила Нікіткіна, замкерівника виборчого штабу опозиційного кандидата на скандальному Первомайському окрузі - вона майже рік сидить у Лук’янівському СІЗО. Вона теж не стала домовлятися. Уже своє вигріб Віталій Білик, юрист із Переяслав-Хмельницька, який збирався оприлюднити інформацію про корупцію місцевих чиновників, - його в лютому ц.р. знайшли забитим у громадському туалеті. І під мовчазну байдужість громадськості списали на нещасний випадок.
Що ж сьогодні робить опозиція, щоб стати на захист цих опозиціонерів? Чи врешті хоча б тієї опозиціонерки, прикриваючись портретом якої, вони пройшли в парламент? Може, ви бачите останнім часом якісь масштабні акції «Юлі - волю»? Може, в наметах від «Батьківщини» роздають наліпки, кепки чи футболки з написом «Свободу Тимошенко»? Може, великого шуму й суспільних збурень наробило недавнє рішення ЄСПЛ про те, що Юлія Володимирівна все-таки засуджена незаконно? Європа це визнала, «тільки окупована Україна чорними пащеками деградованих окупантів та їх запопадливої і тотально зсученої челяді звивається в істериці:
- В-А-А-А-роф-ф-ф-ка!!!»
(процитувала Миколу Думича, ФБ)
Одного цього рішення вже достатньо для того, щоб піднімати людей! В Україні на 22 році незалежності - ПОЛІТИЧНИЙ В’ЯЗЕНЬ!
Але що ж опозиція? «Свобода» займається абортами і геями, які, бідні, якщо на той гей-парад у Києві й вийдуть, то я їх заповажаю - бо то буде реальний ризик життям і зубами і справжня опозиція, до всіх. «Удар» загрузнув у внутрішніх протиріччях, а Яценюка не шукайте, бо він на морі.
Ви будете сміятися, що я скажу таку всім очевидну річ, яку всі давно знають, але я скажу. Бо опозиції вигідно, щоб Тимошенко залишалася в ув’язненні, - кожен із наших трьох богатирів вірить, що може стати президентом, якщо вона залишиться в тюрмі. А владі вигідна така опозиція, яка правильно розставляє акценти: поки ці троє гризтимуться, хто з них більший опозиціонер, Янукович спокійно прийде на другий термін.
Ми обурюємося з совкового менталітету людей, які жили за Радянського союзу - як їх легко зомбували, залякали, окутали туманом пропаганди, спокійно здійснювали арешти, розстріли, заслання, а вони продовжували поклонятися лєніним, сталіним і дешевій ковбасі.
А ми з вами зараз - хіба не совки?
Приберіть людину з екранів телевізора, наповніть інтернет-простір замовленим лайном про неї, найміть десяток-другий коментаторів, які те лайно підтверджуватимуть - і все! Готова думка громадськості! Нічого, що людина гниє в тюрмі ні за що, в цьому ділі головне - якомога частіше вякати, що вона заслужила.
«Збрешіть якомога сильніше - щось із вашої брехні та залишиться».
Ви знаєте, хто це сказав. Він розумівся на пропаганді.
В одному з останніх опитувань Вконтакті на тему «кого б ви хотіли бачити президентом України» Тимошенко навіть не було серед кандидатів. Був Симоненко, був Порошенко, був… Гриценко. Але не було Тимошенко. Багатогодинна суперечка з адміном не дала результату: «Вона сидить у тюрмі, значить, вона не може бути президентом».
Чому в моєму сні Юля померла саме від інфаркту? Психотерапевт Луїза Хей, у яку я вірю не менше, ніж у Фрейда, пов’язує кожну хворобу з певною емоційною проблемою. Так от, всі хвороби серця - це нестача любові. Головна причина смерті від інфаркту - людина відчуває, що її всі перестали любити.
У Майкла Джексона зупинилося серце. Звинуватили лікаря, який вколов йому забагато чогось там. Навіть посадили, здається. І заспокоїлися. А звинувачувати треба було не лікаря, а весь світ, який заклеймив його, нещасного, тавром збоченця. Стерти це тавро за життя було нереально. Але смерть - вона все стирає і всіх відбілює.
Не дай Боже нам схаменутися лиш тоді, коли буде пізно.
Я ненавиджу пустопорожню балаканину, і всі мої записи в блогах передбачають якісь конкретні дії - хоча б той мінімум, який я можу зробити.
Тож якщо ви цього літа побачите на вулицях Кіровограда дівчину у футболці «ЮЛІ - ВОЛЮ», знайте - то буду я.
P.S. Сон приснився із четверга на п’ятницю.