«…Кто не готов к пустыне, тот не готов к жизни…
Дашур повторял это про себя, отчаянно цепляясь руками в горячий песок. Любая опора: камень, корень, истлевшая кость могли подарить ему еще пару сантиметров пути. А жить так хочется, очень хочется жить!
…И где твои друзья, где же твои дети?…
Солнце высмеивало его, ласково поглаживая испепеляющими лучами.
(
Read more... )
Reply
Reply
і пригадалося мені.. колись один чоловік мені товкмачив, а до мене ніяко не доходило, приблизно так: весь сенс у тому, шо ЗАРАЗ, і у тобі зараз і у всіх, у всьому світі. і саме із зараз можна і повернутися назад хоч у сиве минуле, те, котре все в тумані і його гет не розпізнати ані мовами, ані звуками, ані картинами і краєвидами, і тільки саме із свого зараз можна перенестися далееееко вперед, туда, звідки вже не захочеться повертатися, шоби добувати оте шо лишилося своє зараз..
весь сенс у тому шо з нами зараз. і хто ми є у це зараз і ким себе відчуваємо і шо плануємо зробити і ким стати. все інше не має значення. світу начхати на нас і людям начхати. хто ти? для чого тут смердиш? шоби обізвати світ кількома поганими словами і отримати у відповідь те саме і потім щиро дивуватися ах світ така невдячна сука..
головне, шо в нас зараз.
зараз у тебе все добре. навіть коли і зле. це головне, Надь.
Reply
Ось собі розпочався новий гарний день,вже зранку приймаю тут гостей,зараз завітаю ще й до тебе.
Все йде так, як в якийсь момент того ж зараз для себе вирішила і тобі одразу й написала.А ти ніколи не сперечаєшся зі мною,то й собі ніого не потрібно було доказувати.Все тут і зараз добре.)
Reply
Reply
Leave a comment