Магический реализм с воздушной эротикой Майкла Паркеса

[poyeliku]

Click to view

Уникальный стиль живописи  Майкла Паркеса сложился в период изоляции от общества поп-культуры, в период, когда он бросил изучение и практику живописи и отправился в Индию в поисках философских истин и просветления. Это неудивительно, так как, родившись в сороковые годы, он принадлежал к поколению «детей цветов», хиппи.
После довольно долгого

Comments

[0navaho0]

мені здається.. я відчуваю так..
оця характерна верхня губка у у жінки на всіх цих картинах.. він малював увесь час одну і ту ж жінку.. і всі ці її маски, котрі вона одягає і розмальовує для когось. для чого?
всі ці звірі, шо коло неї
всі ці інші жінки, котрими вона прикрита-оточена.. то все дуже не просто

я не знаю, про що думати, в мене голова якась як побита молодим задиристим боксериком
там дуже багато води. я боюся багато води. в ній таїна здоровезна,
мені життя підкидає людей знаку води, але я самої води боюся.. вона має надо мною якусь владу чи шо.. в мене постійно, до речі, з водою трабли, труби протікають і все таке..) я їх ремонтую-ремонтую, а вони течуть. аж тут почав коло Водолія тертися і перестало..

то мені натяк певно..

але води боюся. я колись відьмачив трошки в життю пацаном. так викликав був водяника. і втік од нього, зірвав експеримента,)
то він мені мститься певно,)) а чо втік? бо він навіть не страшний - він і чоловік і жінка, в тім і річ, його не боїшся, просто він апріорі сильніший від тебе і все, а ше він про тебе все знає, все-все.. ми ж теж з води складаємось..

блін, Надь, в мене на роботі завал і нічо не виходить.. йду суп варити якийсь чи шо. треба шось зварити, бо зара дуба дам

[poyeliku]

Давай свій суп на вихід. Він також із води до речі.Тож і думай,яку воду вариш, аби тільки, Віку, не у ступу її пожиттєво.)
Не бійся води,вона ще й зцілює, крім того що трохи бува розбещує.

[0navaho0]

,)

та пізно вже не боятися. я вже якось навіть звик,)

вітер теж зцілює, коли шо.
)

але ти теж шось за воду знаєш, ой знаєш

[poyeliku]

Ну да, я там вільна. Може через те,що чоловік не плаває До речі виросла на Дніпрі,а пливти навчилась десь після заміжжя,щось років у 19,чи 20.Так вже.мабуть, на волю кортіло.)
І з дельфінами пливла,добре що погукали з берега,а то хто зна куди б понесло. А днями вони запливали у Дніпро до нас,навіть у протоку,чи не по мене?.От не поїхала з чоловіком, а кликав.

[0navaho0]

то ти чо так рано заміж вискочила? тю.. помудрішати хтіла, чи пошвидше з тим всім покінчити?

[poyeliku]

Та то доля виходить така. Так, у вісімнадцять,та ще й зо два роки зустрічалась до того. Майже однокласники,у паралельних класах вчились.

[0navaho0]

буває.. а я б так не зміг.. я майже зовсіма однокласницями зустрічався, ну з тими шо пристойніші, і зо всіма однокурсницями, але шоб женитися на них.. не знаю. я б не мав про шо з ними балакати, напевно.. нє, не зміг би.. а ше я завше боявся отого всього з фатами і попами,) і завше бачив ті фати і попів у очах дівчат з котрими зустрічався,) тому оженився у 25, коли вже нагулявся донехочу..

[0navaho0]

у неї не було в очах фати і попів. просто я мусів її завоювати через те.. але і знею через 12 років вже говорити не було про що..

[poyeliku]

Якби оце тут я не засиджувалась більш норми то мабуть ще б говорили й говорили,бувало таке і нерідко аж до самісінького ранку. Та такий зараз час що треба трохи розповзатись. Там,на кухні у вотчині ТВ горлає, а в мене тут. біля компаа той світ,який мені зараз найбільш пасує.
А на перекурі на кухні,рубиться звук у ТВ,а я нічого не кажу про інтернет і друзів. Хіба якихось позититвів,де їх трясця набиратись, та може про тваринок щось,коли десь на очі попадуться цікаві.От і про фото твого кото-фриця розказувала.)
Усьому свій час.