будьмо як діти

[potim]

відтоді 25-й рік говорю про Ліну Костенко тільки як про письменника. А той отриманий досвід від особистого спілкування потроху використовую в своїй прозі, але так "замасковано", і з "відволікаючими" фішками, що, повірте, досі ще ні одна душа ні про що не здогадалася.

Добре ж О.З. думає про своїх читачів, якщо справді вірить, що, приміром, розгорнутий "наїзд" на Костенко в "Музеї..." помітила лише купка окремо поінформованих.