Dec 26, 2010 05:43
Не примушуй мене говорити про те,
Що нічого тобі не повина.
Так, я знаю, як відстань безжально гніте,
Та у відстані цій я не винна.
Не примушуй мене говорити тобі,
(В котре вже?) помилився ты в чому.
Мені байдуже вже, що сьогодні робив,
О котрий повернувся додому.
Не примушуй мене - це набридло мені!
Ты не змусиш мене жалкувати,
Що зуміла поставити крапку - ні-ні -
Бо на мені байдужості лати.
Не примушуй мене повернутись туди,
Звідки щастям вважаю втікти я!
Досить з мене розмов й сліз нещирих води -
В ролі жертви не буде стихія.
стихи