готуватися до Різдва
Ї-Тюнь, моя подруга з Тайвані написала листа-привітання з Різдвом. А вона буддистка. Тож сам лист - це було моє наївне здивування №1.
Ї-Тюнь пише, що у Тайвані всі з нетерпінням чекають Різдва, у цей день дарують подарунки, вечеряють від пуза в файних ресторанах, влаштовують вечірки.. Каже, що й сама дуже любить Різдво, і цей день проводить зі своєю сім*єю. Питає, чи Різдво таке ж популярне в Україні, чи я had fun у цей день.
Все це було моїм здивуванням №2. Вікі каже, що у Тайвані тільки 4,5% населення - християни.
Моїм здивуванням №3 було усвідомлення, що нічого дивного в цьому всьому немає. Різдво вже давно, на жаль, втратило свою суть - і в Україні, і тим паче - на Заході. В усьому світі - перетворилося на хороший спосіб заробляти бабло. Ярмарок, фестиваль, карнавал, паті - і не залишається анітрішечки місця для Народження Бога. Конкурс - хто краще прикрасить ялинку, хто смачніші пляцки спече, хто симпатичніші бантики причепить до коробок з подарунками - оце й усе Різдво. Ховаємося за "побути з родиною" (хоч зазвичай усе перетворюється у родинне залипання перед зомбоящиком). Різдво - це не родинне свято. Різдво - це свято тебе і Бога, який щойно народився. Який безпомічний і слабкий - щоб тобі було легше перед ним.
Люди - нецікаві. Люди одноманітні і сумні, люди сповнені минучого й неважливого. Прекрасними людей робить Бог, і більш нічого. Впустити Бога у своє серце, дозволити йому народитися в ньому - оце і є Різдво. Людське серце не сильно відрізняється від стайні, і готуватися до Різдва - означає прибрати в ньому, хай буде чистішим. Як о. Мень казав - уявіть, що чекаєте на дуже важливого гостя, готуєтеся до його приходу, але не встигаєте всього приготувати, як він стукає в двері. Тоді безмежно жаль за втраченим часом. Це - про приготування до Різдва - Ісус приходить до нас, а ми заклопотані, розсіяні, забігані, загублені, неготові.. Приготували дім, ялинку, подарунки, безліч страв, але забули приготуватися самі..
Ї-Тюнь пише, що у Тайвані всі з нетерпінням чекають Різдва, у цей день дарують подарунки, вечеряють від пуза в файних ресторанах, влаштовують вечірки.. Каже, що й сама дуже любить Різдво, і цей день проводить зі своєю сім*єю. Питає, чи Різдво таке ж популярне в Україні, чи я had fun у цей день.
Все це було моїм здивуванням №2. Вікі каже, що у Тайвані тільки 4,5% населення - християни.
Моїм здивуванням №3 було усвідомлення, що нічого дивного в цьому всьому немає. Різдво вже давно, на жаль, втратило свою суть - і в Україні, і тим паче - на Заході. В усьому світі - перетворилося на хороший спосіб заробляти бабло. Ярмарок, фестиваль, карнавал, паті - і не залишається анітрішечки місця для Народження Бога. Конкурс - хто краще прикрасить ялинку, хто смачніші пляцки спече, хто симпатичніші бантики причепить до коробок з подарунками - оце й усе Різдво. Ховаємося за "побути з родиною" (хоч зазвичай усе перетворюється у родинне залипання перед зомбоящиком). Різдво - це не родинне свято. Різдво - це свято тебе і Бога, який щойно народився. Який безпомічний і слабкий - щоб тобі було легше перед ним.
Люди - нецікаві. Люди одноманітні і сумні, люди сповнені минучого й неважливого. Прекрасними людей робить Бог, і більш нічого. Впустити Бога у своє серце, дозволити йому народитися в ньому - оце і є Різдво. Людське серце не сильно відрізняється від стайні, і готуватися до Різдва - означає прибрати в ньому, хай буде чистішим. Як о. Мень казав - уявіть, що чекаєте на дуже важливого гостя, готуєтеся до його приходу, але не встигаєте всього приготувати, як він стукає в двері. Тоді безмежно жаль за втраченим часом. Це - про приготування до Різдва - Ісус приходить до нас, а ми заклопотані, розсіяні, забігані, загублені, неготові.. Приготували дім, ялинку, подарунки, безліч страв, але забули приготуватися самі..