Сто років самотності
Спершу мені снився дуже красивий сон. Снився Джейк, котрий приїхав з друзями в Україну, і я дуже-дуже тішилась, коли побачила його, і була прекрасна осінь, і ми йшли дорогою, що веде до Дем*янового лазу, до лісу, що недалечко від гімназії, потім сіли у метро і доїхали до станції Осокорки.. І опинилися на Трухановому, і йшли до моря, але не могли знайти дорогу.
Це мені уже не вперше сниться, що в Києві є море. Колись вже було - з великими-великими хвилями і ніжним піском, схоже на те, що було минулого грудня в Одесі, лиш трохи інших кольорів.
То був прекрасний сон. Я так багато сміялася в ньому, і дерева були жовті-жовті, і Джейко був дуже радісним.
А потім з мене вигнали 76 злих духів, а ще більше не схотіло йти, і я кричала на них, і плакала, і сніг йшов у голові.
А мій найкращий друг Ведмедик сказав:
- Поки я тебе чекав, відцвіли кульбабки...
Це мені уже не вперше сниться, що в Києві є море. Колись вже було - з великими-великими хвилями і ніжним піском, схоже на те, що було минулого грудня в Одесі, лиш трохи інших кольорів.
То був прекрасний сон. Я так багато сміялася в ньому, і дерева були жовті-жовті, і Джейко був дуже радісним.
А потім з мене вигнали 76 злих духів, а ще більше не схотіло йти, і я кричала на них, і плакала, і сніг йшов у голові.
А мій найкращий друг Ведмедик сказав:
- Поки я тебе чекав, відцвіли кульбабки...