було
Намагалась намацати в себе хоч якесь коріння - і не знайшла, не знайшла прив*язаностей.
Ми ходили в гори, нам було так добре. Сонце пекло і вітер віяв, люди стрічалися лише добрі й доречні, деякі пригощали Вовчика цигарками, інші - пивом, монахині приносили нам вранці кави. Все видавалося зовсім не схожим на "як то завше буває", навіть ходити вдавалося швидше. Пригадую вагончик по дорозі на Бистрицю, а в ньому, знаєте, таке величезне ліжко, а на ліжку - два циганські барони лиш в чорних трусах, так зовсім за Кустуріцою, навіть хіпово - розляглися обоє, курять. Кажуть: "Й**ані гуцули наш трактор розібрали". Втикають. Прекрасні дядьки.
Майже не фоткала, лиш дуже втішилась, коли надибали маленького гуцула. А йому, виявляється, 16. Ото він:
Смішний такий, хороший. Як і всі ми. Люблю людей.
Ми ходили в гори, нам було так добре. Сонце пекло і вітер віяв, люди стрічалися лише добрі й доречні, деякі пригощали Вовчика цигарками, інші - пивом, монахині приносили нам вранці кави. Все видавалося зовсім не схожим на "як то завше буває", навіть ходити вдавалося швидше. Пригадую вагончик по дорозі на Бистрицю, а в ньому, знаєте, таке величезне ліжко, а на ліжку - два циганські барони лиш в чорних трусах, так зовсім за Кустуріцою, навіть хіпово - розляглися обоє, курять. Кажуть: "Й**ані гуцули наш трактор розібрали". Втикають. Прекрасні дядьки.
Майже не фоткала, лиш дуже втішилась, коли надибали маленького гуцула. А йому, виявляється, 16. Ото він:
Смішний такий, хороший. Як і всі ми. Люблю людей.