Mar 25, 2009 18:38
Ми навіть сперечаємося як у гороскопах.
Знаєш, я майже не драматизую. Трохи закручую, більш - перекручую. Чекаю тебе, плекаю у собі спокій. Мені тепло, що ти вже є. Що питаєш, як там мій нежить. Такі маленькі дріб’язкові втіхи. Я вже маю цілу колекцію дрібнющих дрібничок, що зробили мене найщасливішою людиною на світі.
Все ще не навчилася почувати себе зрозумілою. І звинувачувати себе вчасно. Їм багато цибулі.
Уже зовсім не боюся часу. Не боюся чекання. Не шкодую.
Рости треба. Рости.
думається,
ДЕНЬ