як священні індійські корови змінюють мрії

[potato_otato]

Стояла на переході, чекала зеленого, слухала Blonker, думало про побутове й вічне, раптом проїхала фура і змінила лейт-мотив мого вечора: захотілося бути там, у кабіні, слухати шансон і оповідки старого-доброго далекобійника, вдивлятися у дорожню темряву, відбувати блаженний мандрівний спокій...
Я колись придумала, що фури - наче священні індійські корови - і досі вважаю це найпоетичнішим своїм порівнянням
Пишу Д., що хочу автостопу. Відповідає: "Куди? Коли?" - і я кажу абсолютно щиро: "Будь-куди. Якнайшвидше".


на жаль, не знаю автора фото