І коли нам на роботі стає геть нудно від того, що роботи, власне, бракує, ми збираємось в коло, водимо хороводи і співаємо "іди, іди, дощику". Тому що коли дощик іде рясненький, як от сьогодні по обіді ішов, то у нас з'являється веселенький фонтанчик "Пісяючий хлопчик", або ж навіть "хлопчики". Такий самісінький, як і в Брюсселі, тільки замурований у стінку, тому його ніхто не бачить. Тоді ми починаємо на радощах рачкувати із відрами та ганчірками, або ж просто сидячи посеред калюжі навпочіпки черпати її у ті ж самі відра. Сьогодні хлопчиків було цілих троє. Один вже досить великий, та три меньшеньких. Відер також рівно чотири винесли... :)