Автокатастрофи. Чорний Бумер.

[posterrr]

 Перечитав свою "відповідь Каші Сальцовій", погортав френд стрічку із ДМівським кліпом на A pain that i'm used to і задумався: мабуть мене приваблюють автокатострофи. А як згадати свого вірша Чорний Бумер піврічної давнини, то й усі сумніви зникають - точно, приваблюють. Але я не для цього свого спостереження робив цей запис, а щоб розшарити свій кавалок поезії.
 ...Хмм, якось я аж геть із чорного ходу заліз...

Ну і невеличке застереження: там повно ненормативної лексики *ну як завжди! Я невиправний!* так що особи із слабкою психікою помноженою на підвищену моральність далі можуть не читати.

Отже, зустрічайте:

Чорний Бумер

"Я купив чорний Бумер. Я тепер - Супермен.
Я крутий наче Бетмен, а хулі?
В мене ладен смоктати тепер кожен мент,
І мене не беруть їхні довбані кулі.

В мене є чорний Бумер. Я ж, блядь, Супермен.
В мене завжди стоїть як ракета Стінгер.
На всіх тьолок у мене є абонемент,
В них на мене одразу ж мокріють стрінги.

Я ж красавчик. На мене всі бікси клюють.
В мене ж є чорний Бумер, в натурі!
Щас приїду на паті, мене там вже ждуть
Купи тьолок, водяри і дурі.

А ну дали дорогу! Я їду на двіж!
Шо це, блядь, за шлагбауми, курва?!
Пішов нахуй з дороги! Хулі, підар, свистиш?!
Шо не бачиш, гандон, в мене - Бумер?!?!"

Машиністові ж було насрати на Бумер
І були до пизди всі його перспективи.
Він знав: "тачка - хуйня", він знав: "потяг - це супер!"
Й малював нову зірку на локомотиві.