Пивоманія
Виконуючи обіцянку, розшарюю список пива яке я перепробував. Але не увесь перлік (поки-що), бо з коментарями, а вони багато часу займають (і багато місця - не всі подужають прочитати здоровий текст:)). Тож на сьогодні обмежусь продукцією Рівнеських пивоварів.
Отже РІВЕНЬ. Перепробувано усі сорти, які наразі випускаються (Іще б я їх не перекуштував - пивзавод за триста метрів від роботи!)
1. Жигулівське. Бесперечний перший номер по кількості реалізації. Тому що найдешевше. Принаймі серед Рівнів найдешевше, хоч як для регіонального сорту все ж таки дорогувато.
На смак (на мій смак) - таке собі. Трієчка. Звісно ж набагато краще від Житомирського Жигуля, якого я мав необережність надсьорбнути в Банкомата з пляшки, та все-одно поганеньке. Ну не люблю я його кислувато-підвального присмаку!
P.S. Застереження: і не думайте купляти розливний Жигуль (та й будь-яке інше розливне пиво) в підвальчику на пивзаводі (його там один до одного з водою розводять). І на літньому майданчику його теж не варто купляти (його там менше розводять і не завжди, але навіщо грати в таку лотерею)
2. Рівень Пшеничне. Уже ліпше, але все-одно не моє. Споживаю його винятково в Квадраті, бо там окрім нього лише Жигулівське (хоч колись був Бергщлосс!). Три з плюсом.
3. Рівень Преміум. А це вже дуже навіть непогане пиво. Звісно "фірмовий" Рівеньський присмак (який мені не подобається) присутній, але в міру. Я б навіть сказав, що він тут на своєму місці. Тверда четвірка!
4. Бергшлосс. Гордість Рівненських пивоварів. Справді хороше пиво, але трохи дорогувате, тож і споживаю я його нечасто, віддаючи перевагу не таким складним напоям. Але респект. Не усім вдається більш-менш гармонійно зав'язати в єдиний смаковий букет мед, рис і традиційні для пива хміль та солод. До-речі, зовсім не відчувається, що в ньому цілих 6,5 "обертів", отже воно саме так вибродило, а не водярою в бочці домішане. Теж чотири.
5. Бергшлосс чорне. Також дуже хороше пиво. Як на мене, то краще за свого світлого "брата". От тільки влітку темні сорти якось погано п'ються :(. Чотири з плюсом
6. Бергшлосс мікс. Суміш світлого і чорного Бергшлоссу. Очікував якоїсь бодяги, але мені сподобалось. В пляшках це пиво можете не шукати, тому що його власноруч змішують в фірмових Рівенських генделиках. Мабуть через це правильніше було б пронумерувати його 5+, або 5,5). А за смаком - теж чотири з плюсом. Хоча куштував я його лише одного разу, отже наступні рази можуть бути варіації в оцінках в залежності від настрою.
Думав написати іще про вироби Микулинецьких пивоварів, але фотографії надто розтягують текст, а ховати їх під кат не хочеться. Та й ліньки стає тицяти пальцями в клавіатуру. Так що залишу решту до нового приходу натхнення.
Отже РІВЕНЬ. Перепробувано усі сорти, які наразі випускаються (Іще б я їх не перекуштував - пивзавод за триста метрів від роботи!)
1. Жигулівське. Бесперечний перший номер по кількості реалізації. Тому що найдешевше. Принаймі серед Рівнів найдешевше, хоч як для регіонального сорту все ж таки дорогувато.
На смак (на мій смак) - таке собі. Трієчка. Звісно ж набагато краще від Житомирського Жигуля, якого я мав необережність надсьорбнути в Банкомата з пляшки, та все-одно поганеньке. Ну не люблю я його кислувато-підвального присмаку!
P.S. Застереження: і не думайте купляти розливний Жигуль (та й будь-яке інше розливне пиво) в підвальчику на пивзаводі (його там один до одного з водою розводять). І на літньому майданчику його теж не варто купляти (його там менше розводять і не завжди, але навіщо грати в таку лотерею)
2. Рівень Пшеничне. Уже ліпше, але все-одно не моє. Споживаю його винятково в Квадраті, бо там окрім нього лише Жигулівське (хоч колись був Бергщлосс!). Три з плюсом.
3. Рівень Преміум. А це вже дуже навіть непогане пиво. Звісно "фірмовий" Рівеньський присмак (який мені не подобається) присутній, але в міру. Я б навіть сказав, що він тут на своєму місці. Тверда четвірка!
4. Бергшлосс. Гордість Рівненських пивоварів. Справді хороше пиво, але трохи дорогувате, тож і споживаю я його нечасто, віддаючи перевагу не таким складним напоям. Але респект. Не усім вдається більш-менш гармонійно зав'язати в єдиний смаковий букет мед, рис і традиційні для пива хміль та солод. До-речі, зовсім не відчувається, що в ньому цілих 6,5 "обертів", отже воно саме так вибродило, а не водярою в бочці домішане. Теж чотири.
5. Бергшлосс чорне. Також дуже хороше пиво. Як на мене, то краще за свого світлого "брата". От тільки влітку темні сорти якось погано п'ються :(. Чотири з плюсом
6. Бергшлосс мікс. Суміш світлого і чорного Бергшлоссу. Очікував якоїсь бодяги, але мені сподобалось. В пляшках це пиво можете не шукати, тому що його власноруч змішують в фірмових Рівенських генделиках. Мабуть через це правильніше було б пронумерувати його 5+, або 5,5). А за смаком - теж чотири з плюсом. Хоча куштував я його лише одного разу, отже наступні рази можуть бути варіації в оцінках в залежності від настрою.
Думав написати іще про вироби Микулинецьких пивоварів, але фотографії надто розтягують текст, а ховати їх під кат не хочеться. Та й ліньки стає тицяти пальцями в клавіатуру. Так що залишу решту до нового приходу натхнення.