Вранішні Черкаси
Поїздка до Черкас виявилась доволі спонтанною. Наша "молодіжка" з футболу почала показувати цікаву та змістовну гру, вийшла із групи та стала всерйоз претендувати на вихід до Євро-15. Для цього потрібно було в двоматчевому протистоянні обігрувати збірну Німеччини.
Звісно ж, бундестім - то надзвичайно сильний суперник. Але в іграх із грандами нашим футболістам як ніколи потрібна допомога вболівальників! Тож rus_gol подав ідею гайнути в Черкаси (де мав відбутися матч) та підтримати наших. Заодно ще й in_vin набився третім у подорож, коли взнав, що ми з пересадкою через Жмеринку поїдемо, бо ж дуже хотів пофотографувати відреставрований тамтешній вокзал.
Отже:
квитки замовляєм на матч в haidamac'а,
за що йому величезна подяка (бо ж квитки на цей матч через інтернет не продавались),
купуєм сусідні плацкарти у касах
та їдем разом на футбол у Черкаси!
Дорогою граємо в морський бій прямо на японських кросвордах, загадуємо одне одному персонажів в акінатора... Зрештою, просто намагаємось заснути й бодай трохи відіспатись, бо ж в Черкаси наш поїзд приїжджає ще поночі, а потім на нас чекає насичена культурна програма, а саме: зустріч світанку над Дніпром, день знайомства із містом та найголовніше - матч молодіжних збірних України ти Німеччини!
Виспатись перед Черкасами нам так і не вдалося, ну та нічого - "зарядимось" енергією від сходу сонця над Дніпром! Тож уперед - знайомитись із містом!
Отож, десяте жовтня 2013 року. Витрушуємось із вагону на нічний перон черкаського залізничного вокзалу та акліматизуємось до ранкової прохолоди. Заодно піднімаємось на перехід над коліями, та намагаємось зорієнтуватися на місцевості - можливо видно, в якій стороні небо рожевіє від світанку, то ми візьмемо курс прямо на нього :)
1.
Але ні, сонце поки ще не в змозі пробитись крізь густий нічний морок, тож доводиться лізти в рюкзак за картою. Ну й вокзал заодно фотографуємо з перил переходу.
2.
Визначивши азимут на Дніпро, прошкуємо в східному напрямку нічними черкаськими вуличками, які невдовзі нас виводять до входу в парк. В парку ще темно і страшно, тож ми туди не пішли. Так що обійдетесь сьогодні без фотографій їжачків та інших нічних мешканців зелених зон Черкащини :)
3.
Поруч із парком розташований стадіон, куди ми ще прийдемо вболівати ввечері.
4.
На клумбі перед входом на стадіон лежить металевий м'яч, який було встановлено на честь 100-річчя місцевого футболу. Фотографуємо його, та прямуємо далі.
5.
Вулиці, якими ми прямуємо, затемні для зйомки "з рук", тому фотоапарат дістаю не задля архітектури, а щоб клацнути сяючу заправку. У Вінниці заправок фірми Socar немає, тож це сліпуче НЛО не просто привернуло мою увагу, а навіть сподобалось. До того ж, Socar - офіційний спонсор Ліги Європи УЄФА. Враховуючи футбольну мету нашої поїздки - дуже навіть символічно.
6.
Прямуючи до Дніпра ми трохи відхилились від центральних вулиць, тому фотоапарат ледарював аж до самої набережної, де в Парку Троянд було відзнято металевого птаха, який по-сумісництву працює сонячним годинником.
Але сонця поки ще немає, птах спить, на Дніпрі нічого не видно, так що вирушаємо ще трохи прогулятись нічними вулицями до світанку.
7.
Видерлись на Пагорб Слави до Батьківщини-Матері, що розташовані поруч із Парком Троянд. В порівнянні із чорним силуетом пам'ятника, небо виглядає доволі світлим. Отже у нас є хвилин сорок-п'ятдесят до світанку, щоб потинятись містом.
8.
Вогні італійської Кондитерської ефектно підсвічують атлантів біля входу. На перший погляд і не скажеш, що перед нами відносно нова радянська п'ятиповерхівка - у вранішніх сутінках здається, що атланти належать якомусь вишукану модерновому особняку!
9.
А ось ми дійшли до "візитівки" Черкас - готелю "Слов'янський", який вабив нас красивою підсвіткою. Але тільки-но я присів на коліно, щоб використати бордюр в якості штативу, як підсвітку одразу ж вимкнули! - Дражняться з туристів, негідники! :)
Але й без підсвітки, готель виглядає напрочуд ефектно!
10.
У будівлі громадського банку вимкнути підсвітку не встигли. Але тут вже я починаю прискіпуватись, що без відображення фото виглядає не так круто, і взагалі - надалі потрібно брати в подорож відро, щоб власноруч робити калюжі задля класних кадрів :)
11.
І ще одна старовинна споруда з підсвіткою - будинок Щербини, де зараз розмістився Палац Одружень.
12.
Фотографуючи Палац Одружень, відмічаю про себе, що надворі вже жовтень, а каштани й досі не облетіли! Для мене більш звичною є картина, коли каштани починають рудіти ще на початку липня і до кінця літа встигають майже повністю облетіти.
13.
А ці вогні бузкового кольору зацікавили нас іще давно, оскільки їх звідусіль добре видно. Ми ще гадали, що то воно за хмарочос так цікаво світиться? - Як виявилось, так підсвітили недобудовану "свічку". Оригінально!
14.
Ну а небо тим часом стрімко світлішає, навіть місяць починає світити яскравіше ніж зазвичай, тож поспішаємо повернутись повз Пагорб Слави до Парку Троянд. До речі, ані "парку" у звичному мені сенсі слова, ані троянд щось не помітно.
15.
І нарешті ми таки дістаємося Дніпра та милуємось появою перших досвітніх рожевих тонів.
16.
Візуальну картину доповнює мирне хлюпотіння хвиль, що одна за одною облизують берегову лінію.
17.
В очікуванні появи сонця, прогулюємось уздовж узбережжя, забрівши на відгороджений піщаний пляж.
18.
Небо змінює свої кольори щосекунди...
19.
Повертаємось із пляжу назад, де на березі коло Парку Троянд навалено безліч кам'яних брил.
20.
Вмощуємось на тих брилах, дістаємо термос та спостерігаємо за рибалками, які шикують свою гумову човнярську флотилію в бойовий порядок задля спільного наступу на дніпровську рибу.
21.
Вище за течією в бузковому мареві проглядається міст, який видається шляхом в казкове вранішнє задзеркалля.
22.
Допоки сонце все ще ховається за горизонтом, влаштовуємо невеличку пам'ятну фотосесію. rus_gol зображає із себе роденівського Мислителя.
23.
А posterrr нічого не зображає, а вдивляється в рибальські човни і намагається вирахувати швидкість течії :)
24.
Тим часом небо стає все більш червоним та насиченим, отже ось-ось має зійти над водою сонце.
25.
Навіть Нессі виринула із глибин, аби помилуватись світанком :)
Насправді ж в ролі Нессі знімався якийсь баклан, чи схожа на нього пташина, яка за хвилину до цього пірнула із неба у воду, довго-довго не виринала, і коли я вже почав було переживати за неї, вигулькнула на поверхню із чималою рибиною в дзьобі!
26.
І нарешті! Над горизонтом з'являється окраєць червоного сонця!
27.
Pingvin одразу ж хапається за Фуджі-ультразум, аби крупним планом зафільмувати появу світила.
28.
Описати те світанкове дійство словами - марна справа. Тож надалі просто насолоджуйтесь картинками без жодного супровідного тексту...
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
До речі, ми були аж ніяк не єдиними людьми, що милувалися сходом сонця. Окрім нас вздовж берегу розпорошились іще з десяток таких як ми "сонце-поклонників".
38.
Новий день народився!
39.
Окрім "сонце-поклонників" до Дніпра підтягнулися й "моржі". Хоча роздивляючись цю фотку і не скажеш, що надворі було десь біля п'яти градусів - здається, ніби то ми на якомусь спекотному Сансет Біч відпочиваємо :)
40.
Pingvin мружиться на сонці, зручно вмостившись серед "утьосів". З огляду на "утьоси", буревісників та Горького просив не згадувати :)
41.
Крізь дерева світанок також казковий!..
42.
Та й самі дерева у вранішньому промінні видаються нереальним зачаклованим лісом...
43.
А раз мова зайшла про чаклунство і казки, то які казки бувають без принца з принцесою? - От і вони удвох милуються сходом сонця. Хоча, хтозна, може то і не сонце, а вогняний дракон подобрішав, та щодня зігріває нашу планету своїм теплим подихом? :)
Ну та казки казками, а на нас чекає попереду новий день. Цілий новий день для знайомства з Черкасами!..
Далі буде...
Звісно ж, бундестім - то надзвичайно сильний суперник. Але в іграх із грандами нашим футболістам як ніколи потрібна допомога вболівальників! Тож rus_gol подав ідею гайнути в Черкаси (де мав відбутися матч) та підтримати наших. Заодно ще й in_vin набився третім у подорож, коли взнав, що ми з пересадкою через Жмеринку поїдемо, бо ж дуже хотів пофотографувати відреставрований тамтешній вокзал.
Отже:
квитки замовляєм на матч в haidamac'а,
за що йому величезна подяка (бо ж квитки на цей матч через інтернет не продавались),
купуєм сусідні плацкарти у касах
та їдем разом на футбол у Черкаси!
Дорогою граємо в морський бій прямо на японських кросвордах, загадуємо одне одному персонажів в акінатора... Зрештою, просто намагаємось заснути й бодай трохи відіспатись, бо ж в Черкаси наш поїзд приїжджає ще поночі, а потім на нас чекає насичена культурна програма, а саме: зустріч світанку над Дніпром, день знайомства із містом та найголовніше - матч молодіжних збірних України ти Німеччини!
Виспатись перед Черкасами нам так і не вдалося, ну та нічого - "зарядимось" енергією від сходу сонця над Дніпром! Тож уперед - знайомитись із містом!
Отож, десяте жовтня 2013 року. Витрушуємось із вагону на нічний перон черкаського залізничного вокзалу та акліматизуємось до ранкової прохолоди. Заодно піднімаємось на перехід над коліями, та намагаємось зорієнтуватися на місцевості - можливо видно, в якій стороні небо рожевіє від світанку, то ми візьмемо курс прямо на нього :)
1.
Але ні, сонце поки ще не в змозі пробитись крізь густий нічний морок, тож доводиться лізти в рюкзак за картою. Ну й вокзал заодно фотографуємо з перил переходу.
2.
Визначивши азимут на Дніпро, прошкуємо в східному напрямку нічними черкаськими вуличками, які невдовзі нас виводять до входу в парк. В парку ще темно і страшно, тож ми туди не пішли. Так що обійдетесь сьогодні без фотографій їжачків та інших нічних мешканців зелених зон Черкащини :)
3.
Поруч із парком розташований стадіон, куди ми ще прийдемо вболівати ввечері.
4.
На клумбі перед входом на стадіон лежить металевий м'яч, який було встановлено на честь 100-річчя місцевого футболу. Фотографуємо його, та прямуємо далі.
5.
Вулиці, якими ми прямуємо, затемні для зйомки "з рук", тому фотоапарат дістаю не задля архітектури, а щоб клацнути сяючу заправку. У Вінниці заправок фірми Socar немає, тож це сліпуче НЛО не просто привернуло мою увагу, а навіть сподобалось. До того ж, Socar - офіційний спонсор Ліги Європи УЄФА. Враховуючи футбольну мету нашої поїздки - дуже навіть символічно.
6.
Прямуючи до Дніпра ми трохи відхилились від центральних вулиць, тому фотоапарат ледарював аж до самої набережної, де в Парку Троянд було відзнято металевого птаха, який по-сумісництву працює сонячним годинником.
Але сонця поки ще немає, птах спить, на Дніпрі нічого не видно, так що вирушаємо ще трохи прогулятись нічними вулицями до світанку.
7.
Видерлись на Пагорб Слави до Батьківщини-Матері, що розташовані поруч із Парком Троянд. В порівнянні із чорним силуетом пам'ятника, небо виглядає доволі світлим. Отже у нас є хвилин сорок-п'ятдесят до світанку, щоб потинятись містом.
8.
Вогні італійської Кондитерської ефектно підсвічують атлантів біля входу. На перший погляд і не скажеш, що перед нами відносно нова радянська п'ятиповерхівка - у вранішніх сутінках здається, що атланти належать якомусь вишукану модерновому особняку!
9.
А ось ми дійшли до "візитівки" Черкас - готелю "Слов'янський", який вабив нас красивою підсвіткою. Але тільки-но я присів на коліно, щоб використати бордюр в якості штативу, як підсвітку одразу ж вимкнули! - Дражняться з туристів, негідники! :)
Але й без підсвітки, готель виглядає напрочуд ефектно!
10.
У будівлі громадського банку вимкнути підсвітку не встигли. Але тут вже я починаю прискіпуватись, що без відображення фото виглядає не так круто, і взагалі - надалі потрібно брати в подорож відро, щоб власноруч робити калюжі задля класних кадрів :)
11.
І ще одна старовинна споруда з підсвіткою - будинок Щербини, де зараз розмістився Палац Одружень.
12.
Фотографуючи Палац Одружень, відмічаю про себе, що надворі вже жовтень, а каштани й досі не облетіли! Для мене більш звичною є картина, коли каштани починають рудіти ще на початку липня і до кінця літа встигають майже повністю облетіти.
13.
А ці вогні бузкового кольору зацікавили нас іще давно, оскільки їх звідусіль добре видно. Ми ще гадали, що то воно за хмарочос так цікаво світиться? - Як виявилось, так підсвітили недобудовану "свічку". Оригінально!
14.
Ну а небо тим часом стрімко світлішає, навіть місяць починає світити яскравіше ніж зазвичай, тож поспішаємо повернутись повз Пагорб Слави до Парку Троянд. До речі, ані "парку" у звичному мені сенсі слова, ані троянд щось не помітно.
15.
І нарешті ми таки дістаємося Дніпра та милуємось появою перших досвітніх рожевих тонів.
16.
Візуальну картину доповнює мирне хлюпотіння хвиль, що одна за одною облизують берегову лінію.
17.
В очікуванні появи сонця, прогулюємось уздовж узбережжя, забрівши на відгороджений піщаний пляж.
18.
Небо змінює свої кольори щосекунди...
19.
Повертаємось із пляжу назад, де на березі коло Парку Троянд навалено безліч кам'яних брил.
20.
Вмощуємось на тих брилах, дістаємо термос та спостерігаємо за рибалками, які шикують свою гумову човнярську флотилію в бойовий порядок задля спільного наступу на дніпровську рибу.
21.
Вище за течією в бузковому мареві проглядається міст, який видається шляхом в казкове вранішнє задзеркалля.
22.
Допоки сонце все ще ховається за горизонтом, влаштовуємо невеличку пам'ятну фотосесію. rus_gol зображає із себе роденівського Мислителя.
23.
А posterrr нічого не зображає, а вдивляється в рибальські човни і намагається вирахувати швидкість течії :)
24.
Тим часом небо стає все більш червоним та насиченим, отже ось-ось має зійти над водою сонце.
25.
Навіть Нессі виринула із глибин, аби помилуватись світанком :)
Насправді ж в ролі Нессі знімався якийсь баклан, чи схожа на нього пташина, яка за хвилину до цього пірнула із неба у воду, довго-довго не виринала, і коли я вже почав було переживати за неї, вигулькнула на поверхню із чималою рибиною в дзьобі!
26.
І нарешті! Над горизонтом з'являється окраєць червоного сонця!
27.
Pingvin одразу ж хапається за Фуджі-ультразум, аби крупним планом зафільмувати появу світила.
28.
Описати те світанкове дійство словами - марна справа. Тож надалі просто насолоджуйтесь картинками без жодного супровідного тексту...
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
До речі, ми були аж ніяк не єдиними людьми, що милувалися сходом сонця. Окрім нас вздовж берегу розпорошились іще з десяток таких як ми "сонце-поклонників".
38.
Новий день народився!
39.
Окрім "сонце-поклонників" до Дніпра підтягнулися й "моржі". Хоча роздивляючись цю фотку і не скажеш, що надворі було десь біля п'яти градусів - здається, ніби то ми на якомусь спекотному Сансет Біч відпочиваємо :)
40.
Pingvin мружиться на сонці, зручно вмостившись серед "утьосів". З огляду на "утьоси", буревісників та Горького просив не згадувати :)
41.
Крізь дерева світанок також казковий!..
42.
Та й самі дерева у вранішньому промінні видаються нереальним зачаклованим лісом...
43.
А раз мова зайшла про чаклунство і казки, то які казки бувають без принца з принцесою? - От і вони удвох милуються сходом сонця. Хоча, хтозна, може то і не сонце, а вогняний дракон подобрішав, та щодня зігріває нашу планету своїм теплим подихом? :)
Ну та казки казками, а на нас чекає попереду новий день. Цілий новий день для знайомства з Черкасами!..
Далі буде...