Тиврів квестерський
Їздив минулого вихідними до Тиврова. І не просто так пива попити містечком повештатись, а поквеститись разом із студентами політеху. Вірніше, вони собі квестились, а я посидів агентом на "точці" в мальовничій місцині над Бугом, роздавав нові завдання тим гравцям, які змогли мене відшукати, а також потроху клацав навколо своїм фотоапаратом.
Отож, про те як проходив квест, як смажились шашлики на квестерському "афта-паті", як там поживає сам Тиврів і чи змінився він за два роки з часів мого останнього візиту до нього читаємо далі:
Суботнього ранку зустрічаємось коло вінницького автовокзалу, де всі вантажаться до здоровенного туристичного "Неоплану".
Мені тяжко прокидатися у о сьомій, але що ж вдієш: "якщо хочеш відпочити на вихідні, то потрібно наводити будильник" (с).
1.
Бажаючих квеститись виявилось несподівано багато - понад 50 чоловік. Тож сидячих міць на всіх не вистачило навіть у гігантському Неоплані. Але нічого - іноді стільки ж народу в звичайний рейсовий "еталончик" може напхатись, тому поїздку можна назвати комфортною :)
2.
В Тиврові паркуємось коло автовокзалу. Усі шикуються коло автобусу щоб почути перше завдання: "Принести надуту повітряну кульку із написом назви команди на ній. За це команда отримає бланк із рештою завдань."
Півсотні натовпу одразу ж ломанулись на сусідній базарчик затарюватись повітряними кульками. І поки більшість квестерів стояли в черзі до дитячого відділу, найкмітливіші пішли в аптеку :)
3.
- Ігор, ти б краще в аптеці інші гумові вироби купив!
- Інші вироби там дорожчі.
Поки ми базікаємо, гумова рукавичка лопається.
- Нічого, в мене є ще одна.
- А не пожалів би грошей - в тебе було б три спроби замість двох :)
4.
Тим часом усі квестери отримують завдання за надуті кульки та розбігаються по Тиврову їх вирішувати.
А я разом із організатором квесту і таким самим як я агентом рушаю на місцевий базарчик закупити продукти на афта-паті.
Скупивши півбазару (ну, не півбазару, але одній "ракушці" непогано підняли виторг), закидаємо продукти на зберігання до автобуса і вирушаємо на свій "чек-поінт", де нас мусять відшукати квестери.
5.
Самі ж квестери поки вирішують завдання в центрі, розгадуючи "секретні шифри" на пам'ятнику Борцям за волю України.
6.
Квестерські команди старанно не дивляться в наш бік, намагаючись нас запевнити, що вони за нами не слідкують, і не намагаються сісти нам на хвіст :)
7.
Квест квестом, але я і про місто не забуваю, періодично фотографуючи цікавинки навколо. Наприклад минулого разу я примудрився не помітити цих два старовинних торгових будиночка. А їх, між іншим, Дмитро Малаков ідентифікує вісімнадцятим сторіччям!
8.
Колись розкішна в'їзна брама до маєтку Ярошинських заросла цілими джунглями бур'янів.
9.
Ну і найкраще, що є в Тиврові - це навколишні краєвиди. І саме тут, на цьому високому пагорбі із запаморочливою панорамою Бугу знаходиться наш чек-поінт. Тож розстеляємо в холодочку каремат та чекаємо на квестерів.
10.
Ну а поки учасники квесту іще не вийшли на нашу "точку", можна пофотаграфувати природу навколо.
11.
До речі наш пагорб, на якому ми сидимо, то зовсім не пагорб, а ціла гранітна скеля.
12.
Внизу під нами хтось викопав силует серця. Я так думаю, що скоро там з'явиться напис "I ♥ TYVRIV" :)
13.
До речі, Тиврів доволі популярний у любителів активного відпочинку. Від дерев'яного мосту розпочався сплав вниз за течією Бугу на байдарках і катамаранах під українським прапором.
14.
Так би й пролежав на карематі до самого вечора, милуючись навколишніми красотами.
15.
Але до нас на пагорб вже видираються перші команди, тож треба підводитись та фотографувати перебіг квесту.
16.
Деякі з команд замість того щоб квеститись і виконувати завдання починають збирати суниці :)
17.
Фото-дуель :)
18.
Судячи з вигляду хлопця, в траві повзають гадюки :)
19.
Краще тиврівських краєвидів можуть бути лише гарні дівчата на фоні тиврівських краєвидів :)
20.
А до нас на чек-поінт тим часом черга.
21.
Команда Кіт-Пес передає вітання.
Якщо не помиляюсь, то хлопець із дівчиною в центрі кадру - то наші гості із Польщі. Якби писав допис до газети, то неодмінно сказав би в заголовку статті, що квестерські змагання в Тиврові були міжнародними.
22.
А це вже всі потрохи підтягуються на фініш квесту назад до Неоплану.
Останнє завдання квесту: Знайти і визволити дядька застряглого ногою в автобусі :)
23.
фініш зараховується на момент здачі протоколів.
24.
На автовокзалі відбувається лише фіксація часу - перевірка правильності виконання завдань відбуватиметься згодом на березі річки.
25.
Колективний знімок на пам'ять. Тепер можна забирати продукти з автобусу і рушати до Бугу на "афта-паті".
А поки всі дійдуть до місця пікніка, в мене є час відволіктись на архітектуру Тиврова.
26.
Домініканський кляштор все ще перебуває в довготривалій стадії ремонту.
Щоправда, єдина помітна зміна за два роки - це те, що замість червоної металочерепиці дах монастирських келій перекрили оцинкованою бляхою. Для прикладу, можете подивитись, як виглядав кляштор в 2012 році:
27.
В радянські часи, на знак ганьби щодо релігійного походження споруди, костьол вимазали дьогтем і обваляли в пір'ї плитці.
Тепер цю плитку здирають, наче луску з риби.
28.
В колишньому палаці Ярошинських нині розміщено тиврівський ліцей.
Ану ж бо, хто відгадає, що це таке стоїть на ліцейному подвір'ї?
29.
Ні, це надгробок з єврейського цвинтаря (хоч може первісно це і було надгробком, але потім його переробили). Насправді це перший на Вінниччині пам'ятник Леніну!
30.
Фотографію вождя із пам'ятника збили, але сам монумент продовжує й надалі стояти всохлим гранітним деревом, даючи прихисток випавшим із гнізда гороб'ятам.
31.
А так виглядає колишній палац із тильної сторони.
Ще за царських часів палац було відібрано в поляків Ярошинських, і будівлю було передано під духовну семінарію. Тоді в напівкруглій частині було облаштовано вівтар домової церкви.
32.
Колишній сад Ярошинських заріс бур'янами, де тепер пасуться кози. До речі, кози в Тиврові прекрасні :)
33.
І дерев'яний місток через Буг також прекрасний!
34.
За рікою височіє скеля-пагорб, де ми були агентами на чек-поінті.
35.
Уся квестерська ватага тим часом влаштовується на пікнік.
36.
Анатолій Іванович облаштовує собі на вербі суддівське крісло і по однії підзиває до себе команди для обліку балів.
37.
А я тим часом облаштовую собі у вербових гілках гніздо, звідки знімаю те, що відбувається піді мною :)
38.
Старше покоління поправляє здоров'я після квестерських перегонів із студентами :)
Картопля в пакеті - то не закуска, а в одному із завдань квесту було загадано купити не менше двох фунтів картоплі. Хоч потім придбана картопля таки перетворилася якщо й не на закуску, то на просто смачну печену страву :)
39.
Ось так студенти технічного ВУЗу вирішують проблему ламання дрів для багаття :)
Дрова, що виконували роль перекладини, ламатись не захотіли, зате можна було просто попідтягуватись :)
40.
Команда "Тест 123" демонструє фото-докази розв'язання завдань
41.
Але мене куди більше цікавить процес приготування шашликів :)
42.
Тим часом команди переживають за своє підсумкове місце, і від хвилювання потроху гризуть собі нігті :)
43.
Окрім картоплі в умовах квесту також було необхідно принести хліб та кропиву. Треба було б іще загадати яйця - тоді можна було б варити зелений борщ :)
44.
Команда "Тамплієри" намагається підкупити суддівство смаженими сардельками :)
45.
А от і самі сардельки в процесі смаження.
Судячи із кількості ніг навколо, охочих посмакувати смаженими ласощами набагато більше за кількість сардельок :)
46.
Ну і нерешті церемонія нагородження:
Третє місце посідає команда "Пінта" підсилена двома студенточками з медуніверу. Здається, це єдина "неполітехівська" команда у квесті.
47.
Друге місце дісталось команді "Пєчєньки"
48.
І переможці - команда "Что?"
49.
Позаконкурсне завдання квесту - підсунути викладачу залікову книжку на підпис :)
50.
Інтелектуального навантаження на квесті виявилось замало, тож після перекусу організувалась ще одна цікава гра. Не знаю, як вона називається, але суть в тому, щоб пояснити загаданий термін, використовуючи слова лише на літеру "П".
Гра затягнула на стільки, що вже по її закінченню все ще продовжували спілкуватись виключно на літеру "П":
Перший (ідучи в напрямку кущів):
- Піду попісяю.
Другий (іде слідом):
- Підтримую.
Третій (за ними):
- Подивлюся :)
Але як би добре не було в Тиврові, проте час повертатись додому. Тож збираємось та йдемо в напрямку вокзалу до свого автобусу.
Отож, квест вдався! Чекаємо на наступні дійства!
Отож, про те як проходив квест, як смажились шашлики на квестерському "афта-паті", як там поживає сам Тиврів і чи змінився він за два роки з часів мого останнього візиту до нього читаємо далі:
Суботнього ранку зустрічаємось коло вінницького автовокзалу, де всі вантажаться до здоровенного туристичного "Неоплану".
Мені тяжко прокидатися у о сьомій, але що ж вдієш: "якщо хочеш відпочити на вихідні, то потрібно наводити будильник" (с).
1.
Бажаючих квеститись виявилось несподівано багато - понад 50 чоловік. Тож сидячих міць на всіх не вистачило навіть у гігантському Неоплані. Але нічого - іноді стільки ж народу в звичайний рейсовий "еталончик" може напхатись, тому поїздку можна назвати комфортною :)
2.
В Тиврові паркуємось коло автовокзалу. Усі шикуються коло автобусу щоб почути перше завдання: "Принести надуту повітряну кульку із написом назви команди на ній. За це команда отримає бланк із рештою завдань."
Півсотні натовпу одразу ж ломанулись на сусідній базарчик затарюватись повітряними кульками. І поки більшість квестерів стояли в черзі до дитячого відділу, найкмітливіші пішли в аптеку :)
3.
- Ігор, ти б краще в аптеці інші гумові вироби купив!
- Інші вироби там дорожчі.
Поки ми базікаємо, гумова рукавичка лопається.
- Нічого, в мене є ще одна.
- А не пожалів би грошей - в тебе було б три спроби замість двох :)
4.
Тим часом усі квестери отримують завдання за надуті кульки та розбігаються по Тиврову їх вирішувати.
А я разом із організатором квесту і таким самим як я агентом рушаю на місцевий базарчик закупити продукти на афта-паті.
Скупивши півбазару (ну, не півбазару, але одній "ракушці" непогано підняли виторг), закидаємо продукти на зберігання до автобуса і вирушаємо на свій "чек-поінт", де нас мусять відшукати квестери.
5.
Самі ж квестери поки вирішують завдання в центрі, розгадуючи "секретні шифри" на пам'ятнику Борцям за волю України.
6.
Квестерські команди старанно не дивляться в наш бік, намагаючись нас запевнити, що вони за нами не слідкують, і не намагаються сісти нам на хвіст :)
7.
Квест квестом, але я і про місто не забуваю, періодично фотографуючи цікавинки навколо. Наприклад минулого разу я примудрився не помітити цих два старовинних торгових будиночка. А їх, між іншим, Дмитро Малаков ідентифікує вісімнадцятим сторіччям!
8.
Колись розкішна в'їзна брама до маєтку Ярошинських заросла цілими джунглями бур'янів.
9.
Ну і найкраще, що є в Тиврові - це навколишні краєвиди. І саме тут, на цьому високому пагорбі із запаморочливою панорамою Бугу знаходиться наш чек-поінт. Тож розстеляємо в холодочку каремат та чекаємо на квестерів.
10.
Ну а поки учасники квесту іще не вийшли на нашу "точку", можна пофотаграфувати природу навколо.
11.
До речі наш пагорб, на якому ми сидимо, то зовсім не пагорб, а ціла гранітна скеля.
12.
Внизу під нами хтось викопав силует серця. Я так думаю, що скоро там з'явиться напис "I ♥ TYVRIV" :)
13.
До речі, Тиврів доволі популярний у любителів активного відпочинку. Від дерев'яного мосту розпочався сплав вниз за течією Бугу на байдарках і катамаранах під українським прапором.
14.
Так би й пролежав на карематі до самого вечора, милуючись навколишніми красотами.
15.
Але до нас на пагорб вже видираються перші команди, тож треба підводитись та фотографувати перебіг квесту.
16.
Деякі з команд замість того щоб квеститись і виконувати завдання починають збирати суниці :)
17.
Фото-дуель :)
18.
Судячи з вигляду хлопця, в траві повзають гадюки :)
19.
Краще тиврівських краєвидів можуть бути лише гарні дівчата на фоні тиврівських краєвидів :)
20.
А до нас на чек-поінт тим часом черга.
21.
Команда Кіт-Пес передає вітання.
Якщо не помиляюсь, то хлопець із дівчиною в центрі кадру - то наші гості із Польщі. Якби писав допис до газети, то неодмінно сказав би в заголовку статті, що квестерські змагання в Тиврові були міжнародними.
22.
А це вже всі потрохи підтягуються на фініш квесту назад до Неоплану.
Останнє завдання квесту: Знайти і визволити дядька застряглого ногою в автобусі :)
23.
фініш зараховується на момент здачі протоколів.
24.
На автовокзалі відбувається лише фіксація часу - перевірка правильності виконання завдань відбуватиметься згодом на березі річки.
25.
Колективний знімок на пам'ять. Тепер можна забирати продукти з автобусу і рушати до Бугу на "афта-паті".
А поки всі дійдуть до місця пікніка, в мене є час відволіктись на архітектуру Тиврова.
26.
Домініканський кляштор все ще перебуває в довготривалій стадії ремонту.
Щоправда, єдина помітна зміна за два роки - це те, що замість червоної металочерепиці дах монастирських келій перекрили оцинкованою бляхою. Для прикладу, можете подивитись, як виглядав кляштор в 2012 році:
27.
В радянські часи, на знак ганьби щодо релігійного походження споруди, костьол вимазали дьогтем і обваляли в пір'ї плитці.
Тепер цю плитку здирають, наче луску з риби.
28.
В колишньому палаці Ярошинських нині розміщено тиврівський ліцей.
Ану ж бо, хто відгадає, що це таке стоїть на ліцейному подвір'ї?
29.
Ні, це надгробок з єврейського цвинтаря (хоч може первісно це і було надгробком, але потім його переробили). Насправді це перший на Вінниччині пам'ятник Леніну!
30.
Фотографію вождя із пам'ятника збили, але сам монумент продовжує й надалі стояти всохлим гранітним деревом, даючи прихисток випавшим із гнізда гороб'ятам.
31.
А так виглядає колишній палац із тильної сторони.
Ще за царських часів палац було відібрано в поляків Ярошинських, і будівлю було передано під духовну семінарію. Тоді в напівкруглій частині було облаштовано вівтар домової церкви.
32.
Колишній сад Ярошинських заріс бур'янами, де тепер пасуться кози. До речі, кози в Тиврові прекрасні :)
33.
І дерев'яний місток через Буг також прекрасний!
34.
За рікою височіє скеля-пагорб, де ми були агентами на чек-поінті.
35.
Уся квестерська ватага тим часом влаштовується на пікнік.
36.
Анатолій Іванович облаштовує собі на вербі суддівське крісло і по однії підзиває до себе команди для обліку балів.
37.
А я тим часом облаштовую собі у вербових гілках гніздо, звідки знімаю те, що відбувається піді мною :)
38.
Старше покоління поправляє здоров'я після квестерських перегонів із студентами :)
Картопля в пакеті - то не закуска, а в одному із завдань квесту було загадано купити не менше двох фунтів картоплі. Хоч потім придбана картопля таки перетворилася якщо й не на закуску, то на просто смачну печену страву :)
39.
Ось так студенти технічного ВУЗу вирішують проблему ламання дрів для багаття :)
Дрова, що виконували роль перекладини, ламатись не захотіли, зате можна було просто попідтягуватись :)
40.
Команда "Тест 123" демонструє фото-докази розв'язання завдань
41.
Але мене куди більше цікавить процес приготування шашликів :)
42.
Тим часом команди переживають за своє підсумкове місце, і від хвилювання потроху гризуть собі нігті :)
43.
Окрім картоплі в умовах квесту також було необхідно принести хліб та кропиву. Треба було б іще загадати яйця - тоді можна було б варити зелений борщ :)
44.
Команда "Тамплієри" намагається підкупити суддівство смаженими сардельками :)
45.
А от і самі сардельки в процесі смаження.
Судячи із кількості ніг навколо, охочих посмакувати смаженими ласощами набагато більше за кількість сардельок :)
46.
Ну і нерешті церемонія нагородження:
Третє місце посідає команда "Пінта" підсилена двома студенточками з медуніверу. Здається, це єдина "неполітехівська" команда у квесті.
47.
Друге місце дісталось команді "Пєчєньки"
48.
І переможці - команда "Что?"
49.
Позаконкурсне завдання квесту - підсунути викладачу залікову книжку на підпис :)
50.
Інтелектуального навантаження на квесті виявилось замало, тож після перекусу організувалась ще одна цікава гра. Не знаю, як вона називається, але суть в тому, щоб пояснити загаданий термін, використовуючи слова лише на літеру "П".
Гра затягнула на стільки, що вже по її закінченню все ще продовжували спілкуватись виключно на літеру "П":
Перший (ідучи в напрямку кущів):
- Піду попісяю.
Другий (іде слідом):
- Підтримую.
Третій (за ними):
- Подивлюся :)
Але як би добре не було в Тиврові, проте час повертатись додому. Тож збираємось та йдемо в напрямку вокзалу до свого автобусу.
Отож, квест вдався! Чекаємо на наступні дійства!