Жесть по-Вінницьки. Ушкалов та Рудська презентують нову книгу.
Взагалі то, задля більшого ажіотажу можна було назвати цей звіт "Сашко Ушкалов сприяє хабарництву". Але про-все по-порядку :)
П'ятничний вечір, в книгарні "Є" відбувається презентація нової книги Сашка Ушкалова "Жесть".
За місцевими мірками - в залі аншлаг. Усі сидячі місця зайняті, тим хто не встиг прийти вчасно доводиться тупцяти в "коридорчику". І це не зважаючи на спокусу забити на ту презентацію і нормально відсвяткувати закінчення робочого тижня!
На презентацію завітав навіть рудий кошлатий кіт, який увесь час намагався залізти кудись на книжнкові полиці, аби звідти нормально розгледіти авторів через голови присутніх.
Оскільки коти - хатні тварини, то присутність цього хвостатого чотирилапого створіння зайвий раз підтверджувала невимушену домашню атмосферу заходу.
Сашко Ушкалов розказував дотепні історії із свого життя, перемішуючи їх читанням уривків власних оповідань. Бесіда із ведучим відбувалась легко й невимушено - жодних тобі шаблонних запитань по завчасно складеному плану, від якого бояться відступити хоча б на крок.
Далі були питання від глядачів, при чому автору кращого запитання було обіцяно халявний екземпляр новенької книги "Жесть", ось такої:
В підсумку переможцем було визнано питання, що приблизно звучало: "а можна дати хабар, щоб отримати цю призову книжку на-шару?"
Розміри хабаря оголошувати не буду, оскільки досі торгуюся і намагаюся збити ціну :)
Потім слово було надано Марисі Рудській. Це її чудовими ілюстраціями прикрашено книгу.
І знову живе спілкування та цікаві питання.
Здається, на цій фотографії Марися показує, якою була завбільшки риба, чий портрет тепер на обкладинці "Жесті" :)
Ну та все хороше має властивість колись закінчувати, тож час переходити до завершального етапу - роздавання автографів.
Сашко пропонує Марисі: "ти роздавай автографи лівій частині залу, а я - правій. Потім поміняємось" :)
Ну і звісно ж, фотографування з читачами (мене в кадрі немає, якщо що :)
Півтори години спливли зовсім непомітно, лишивши на згадку купу гарних емоцій, автографи від Сашка у книжках, та підписані Марисею листівки з її малюнками. Вечір видався насправді чудовим!
P.S.
А вже наступного дня Сашко Ушкалов виступав в прямому ефірі на радіо Ера FM. Передача вийшла занудною так само, як і її ведуча Марина Фіалко. Набір примітивних питань "а чому ви пишете матюки в тексті?", "а чому ви 5 років нічого не писали?", "і чому ви не пишете прекрасні довжелезні тексти на зразок Оксани Забужко, де одне речення на дві сторінки?". Причому ці питання розтяглись на усю передачу, зовсім не лишивши часу на дзвінки радіослухачів. І як вершина всього цього маразму - цитування уривків із нового роману... Паоло Коельо!..
Добре, що в мене є чудова книжка "Жесть", яка прекрасно підіймає настрій після такого журналістського радіо-неподобства :)
П'ятничний вечір, в книгарні "Є" відбувається презентація нової книги Сашка Ушкалова "Жесть".
За місцевими мірками - в залі аншлаг. Усі сидячі місця зайняті, тим хто не встиг прийти вчасно доводиться тупцяти в "коридорчику". І це не зважаючи на спокусу забити на ту презентацію і нормально відсвяткувати закінчення робочого тижня!
На презентацію завітав навіть рудий кошлатий кіт, який увесь час намагався залізти кудись на книжнкові полиці, аби звідти нормально розгледіти авторів через голови присутніх.
Оскільки коти - хатні тварини, то присутність цього хвостатого чотирилапого створіння зайвий раз підтверджувала невимушену домашню атмосферу заходу.
Сашко Ушкалов розказував дотепні історії із свого життя, перемішуючи їх читанням уривків власних оповідань. Бесіда із ведучим відбувалась легко й невимушено - жодних тобі шаблонних запитань по завчасно складеному плану, від якого бояться відступити хоча б на крок.
Далі були питання від глядачів, при чому автору кращого запитання було обіцяно халявний екземпляр новенької книги "Жесть", ось такої:
В підсумку переможцем було визнано питання, що приблизно звучало: "а можна дати хабар, щоб отримати цю призову книжку на-шару?"
Розміри хабаря оголошувати не буду, оскільки досі торгуюся і намагаюся збити ціну :)
Потім слово було надано Марисі Рудській. Це її чудовими ілюстраціями прикрашено книгу.
І знову живе спілкування та цікаві питання.
Здається, на цій фотографії Марися показує, якою була завбільшки риба, чий портрет тепер на обкладинці "Жесті" :)
Ну та все хороше має властивість колись закінчувати, тож час переходити до завершального етапу - роздавання автографів.
Сашко пропонує Марисі: "ти роздавай автографи лівій частині залу, а я - правій. Потім поміняємось" :)
Ну і звісно ж, фотографування з читачами (мене в кадрі немає, якщо що :)
Півтори години спливли зовсім непомітно, лишивши на згадку купу гарних емоцій, автографи від Сашка у книжках, та підписані Марисею листівки з її малюнками. Вечір видався насправді чудовим!
P.S.
А вже наступного дня Сашко Ушкалов виступав в прямому ефірі на радіо Ера FM. Передача вийшла занудною так само, як і її ведуча Марина Фіалко. Набір примітивних питань "а чому ви пишете матюки в тексті?", "а чому ви 5 років нічого не писали?", "і чому ви не пишете прекрасні довжелезні тексти на зразок Оксани Забужко, де одне речення на дві сторінки?". Причому ці питання розтяглись на усю передачу, зовсім не лишивши часу на дзвінки радіослухачів. І як вершина всього цього маразму - цитування уривків із нового роману... Паоло Коельо!..
Добре, що в мене є чудова книжка "Жесть", яка прекрасно підіймає настрій після такого журналістського радіо-неподобства :)