Стародавній Меджибіж
Що ж, нарешті я оговтався після вчорашнього фестивалю разом із його п’янками, упорядкував думки в голові та фотографії на ноутбуці, тепер можна і звітувати за скоєне. Отож, вчора, тобто в суботу, стрибаю до автобусу Вінниця - Хмельницький та їду до Меджибожа на фестиваль. Дорогою міркую, яке все-таке кострубате слово те «Хмельниччина», час його вже замінити на щось більш милозвучне, наприклад на «Похмілля» за аналогією із Тернопіллям і Поділлям. Пробую занотувати ту ідею до всього блокнота, але трясе так, що написане більше схоже на кардіограму заслуженого інфарктика, аніж на літери. Окрім траси Київ - Львів наші дороги якісного асфальту в житі не бачили.
Врешті доїжджаю до знайомого роздоріжжя та крокую до фортеці. Виявив гарну штуку, що іти краще не по самій дорозі, а доріжкою під хатами - там раз по раз трапляються колонки, рятуючи від спекотного сонця прохолодною водою, плюс під деревами можна назбирати купу грушок та яблук. Тим часом дорогою в попутному напрямку йдуть туристи разом із притороченими до рюкзаків кариматами, та врізнобіч їздять байкери і, чомусь, весільні лімузини. Напевно то модно одружуватись під час фестивалю та влаштовувати весільні фотосесії у фортеці. Чим ближче до замку, тим більше трапляється учасників фестивалю вбраних у середньовічний одяг, особливо коло місцевих крамничок. Вони, як матьорі зубрі фестивального дійства добре знають, що усе їдло, яким торгують під самою фортецею, за кількасот метрів можна купити вдвічі дешевше.
Сам замок узяли в облогу продавці сувенірів і шаурми (коло входу) та автомобілі й палатки відпочиваючих (з усіх інших боків). Просочуюсь крізь усе це до воріт, купляю за шістдесят одиниць вхідного рожевого браслета та починаю розстрілювати усе довкола своїм фотоапаратом. А даремно, бо тим самим я розписався у повній фото кореспондентській неспроможності, розрядивши акумулятори на купу однакових знімків із рулячи одне одного лицарів. Тож вогняне шоу та решта вечірніх вистав лишилася незафільмовоною. Що ж, наступного разу буду обачнішим, а зараз покажу, що таки вдалось назнімати. Звичайнісінька картина фестивалю. Не знаю, як стосовно історичної відповідності костюмів, але виглядає все те весело та колоритно. Ну а ріг, із якого парубок п’є пиво чи сидр - то об’єкт моїх заздрощів:)
Вигляд із східної вежі замку на долину Південного Бугу. З такого ракурсу навіть трансформаторна станція виглядає маленькою фортецею:)
Сама східна вежа - то ідеальне місце для фотосесій чи простого романтичного відпочинку. Як на мене, то це найпрекрасніший куточок всього Меджибожа, як не всього Похмілля:)
Павільйон настільних ігор. Карт і доміно не було, тому я ні в що не грав.
Одежина Мухи-Цокотухи на стіні гральної зали:)
Окрім мух там ще й такі гадюки с карасями водяться:)
Майстер-клас ремесла чеканки монет
Нутрощі Музея голодомору
Парубок хизується своїми ногами
Чарівний музичний гурт із Мінська - Рокаш. Просто чудово вони відіграли. Шкодую, що не зміг придбати їхній диск.
А ще опісля виступу я міг би стати їхнім героєм, якби виручив їх поліетиленовим пакетом. Але в самого був самий порожній рюкзак, тож стати героєм не судилося.
Іще виступ Рокаша запам"ятався фразою: *Наступна пеєсня має назву Вовкулак... Поліна, дай піва!*
Наморені учасниці фестивалю сплять просто неба.
Сердньовічний фотограф.
Побут фестивального табору
Учасники добирались до Меджибожу навіть на милицях
А задній фон усе псує...
Напої фестивалю
Дядьки з відрами на головах)
Прості відвідувачі
Кульчики у вигляді велосипедів - це щось!
Знову позування на стінах
Середньовічні танці
Задимлена шашличним багаттям фортеця
Сова серед сувенірів. Думав - що то просто тушка, але ні - справжня. Крутить головою і сердито кліпає на натовп навколо.
Так виглядає запуск літаючих ліхтариків. Отой рожевий мішок за хвилю перетвориться на повітряну кулю.
Нічна сцена на останньому подиху акумуляторів
Білоруські гості Андрій та АНДРУША із місцевими дівчатами.
Про подальші події збереглись лише уривчасті фрагменти п"яної пам"яті, а фотографій для відновлення спогадів вже не було. Що ж, зате буде привід приїхати сюди наступного року.