Будемо знайомі)
Всім привіт! Мене звуть Ганна. Дуже люблю це ім'я хоча в житті всі називають Аня, так простіше.Мені 27 років. Живу в столиці України. Хоча якщо чесно дуже часто втомлююсь від такого шумного і великого міста. Тому стараюся, побільше мандрувати, або змінювати обстановку, хоча і це не дуже виходить тому що напряму залежить від фінансів.
І ще коли я ходила до школи мені вперше прийшов лист від моєї подруги. Яка жила в селі звідки родом моя мама. І так ми почали листуватися. Але потім це потрішки почалося припинятися. Але я пробувала переписуватися то з однією подругою, то з іншою. Але їх вистачало не надовго, і так моє листування припинилося.
В квітні 2013 року, я на одному форумі у вікторині виграла подарунок. І мені прислали листівку з совою і тарілочку сувенірну з містом Бамберг. Цей подарунок прийшов якраз до мого дня народження. І з тих пір кожного року під свій день народження я щось виграю на тому форумі. Ось така цікава і випадкова традиція у мене склалася.
А на форумі я знала, що є клуб "Подари открытку другу!", і що Таня(та хто мені надіслав подарунок) є учасницею цього клубу. І я вирішила їй зробити приємно взнала її адресу і надіслала листівку. Потім по суті на декілька місяців у нас з нею зав'язався обмін листівками. Бо ця тема мені була цікава, але вступати до клубу не хотілось, тому що я розуміла що це додаткові фінансові витрати. Але через декілька місяців я не витримала і потрапила в дружній колектив. З яким ми не тільки обмінюємося листівками, а і спілкуємося, і якщо виходить зустрічаємось в житті.
Там же в клубі я узнала, що є офіційний поткросинг і мені захотілося розширити свою географію отриманих листівок, тому зареєструвалася на сайті 3 листопада 2013 року. Але я там не встигла довго і багато на відправляти листівок, бо тарифи відпустили за курсом долара. А в клубі кожного місяця є імениники із-за кордоном, яких я обов'язково вітаю з днем народження.
Там же в клубі мене зацікавили лотереї в ЖЖ і так я потрапила до вас.
З отриманням листівок у мене проблеми, бо моя поштова скринька навіть якщо і почепити на неї замок можна в лізти і знизу і збоку. Десь з пів-року назад я домовилася з моїм поштальйоном і вона тапер відає листівки тільки мені а бо моїм рідним в руки в скриньку не кладе.
А відправляю я зараз найчастіше з головпоштамті, тому що там не завищують ціни на марки за кордон.
Зберігаю я листівки і в коробці і в альбомах для фото по різному.
Ну, найулюбленішої листівки в мене не має, мені подобається дуже багато листівок, якусь одну виділити з низ них я не можу. Єдине можу сказати я люблю більше фото-листівки чим мальовані. Але є і виключення з цього правила) Зараз дуже подобаеться збирати листівки з горами і водоспадами, вокзалами. А також дуже цікавлюсь картмаксимумом.
На офіційному сайті ніяких не звичайних країн у мене не було. За то на форумі у однієї знайомої випросила листівку, вона зараз проживає в Новій Зеландії, так вона мені прислала листівку з університетом де навчається і гарненькою маркою. Я була в захваті, хоч листівка і проста, але я побачила де вона навчається і це було дуже цікаво.
І так іще я маю декілька хобі. Люблю читати жіночі романі, хоча буває часто що можу і в іншому жанрі читати книги. Те що я люблю мандрувати ви вже зрозуміли з перших моїх слів. Коли я в перше побувала в горах(Карпати) я в них закохалася. В тому році, я вирішила більш тісніше з ними познайомитися і відправилася в піший похід на три дня в Карпати. Іще цьому рішенню посприяли романи які я тоді читала, там герої були спортсменами, і це все мене таки підштовхнуло на цей крок. Цей похід видався не легенький. А якщо і ще враховувати мою зайву вагу, то було складніше чим всім іншим не дивлячись на те що в групі крім гіда всі в похід йшли вперше.
Я думала після того як повернулася більше туди ні ногою. Хіба що тільки в комфортних умовах. Але зарікатися ніколи не потрібно. Пройшло півроку і я зрозуміла, що мене тягне знову в гори в похід. Я іще тоді казала, що якщо і наважуся піти знову тільки тоді як схудну. А після походу я іще набрала 7кг. В і тозі уже з березня місяця я ходжу до спорт залу, займаюся з тренером. Я собі поставила за ціль якщо до кінця літа я буду важити 70кг піду в похід. А якщо не встигну, то наступного літа точно, піду в похід і таки до-йду до Говерли. Поки я була на Петросі(2020м). Вона друга за величиною після Говерли. (фото дивлюсь на гору Петрос)
Спуск з нього був дуже тяжкий. Знайомі які часто ходять в походи кажуть, що такий спуск не для новеньких. Але вже не раз переконувалась, що легких шляхів я ніколи не шукаю) Якщо є щось важке, воно обов'язково попадеться мені.)
Також у мене була мрія навчитися кататися на лижах(я про неї мрія аж 5 років). І як початківець я вже вмію ще робити. Знову ж таки навколо гори і сніг. Хоч я і боюсь швидкості, тому спускаюся доволі повільно, але ті враження, що ти отримуєш, я навіть описати не в змозі.
А зараз мрію придбати собі велосипед. Щоб можна було у вільній час кататися по місту і в вихідні виїжджати кудись на природу. Але поки це моя мрія, а мрії мають таку особливість як здійснюватися, тому в мене іще все по переду)
І хочу всім побажати, щоб їх мрії здійснювалися.
Всім дякую за увагу надіюсь вам сподобалась моя розповідь.
P.S.На прохання є деякі доповнення.
І ще коли я ходила до школи мені вперше прийшов лист від моєї подруги. Яка жила в селі звідки родом моя мама. І так ми почали листуватися. Але потім це потрішки почалося припинятися. Але я пробувала переписуватися то з однією подругою, то з іншою. Але їх вистачало не надовго, і так моє листування припинилося.
В квітні 2013 року, я на одному форумі у вікторині виграла подарунок. І мені прислали листівку з совою і тарілочку сувенірну з містом Бамберг. Цей подарунок прийшов якраз до мого дня народження. І з тих пір кожного року під свій день народження я щось виграю на тому форумі. Ось така цікава і випадкова традиція у мене склалася.
А на форумі я знала, що є клуб "Подари открытку другу!", і що Таня(та хто мені надіслав подарунок) є учасницею цього клубу. І я вирішила їй зробити приємно взнала її адресу і надіслала листівку. Потім по суті на декілька місяців у нас з нею зав'язався обмін листівками. Бо ця тема мені була цікава, але вступати до клубу не хотілось, тому що я розуміла що це додаткові фінансові витрати. Але через декілька місяців я не витримала і потрапила в дружній колектив. З яким ми не тільки обмінюємося листівками, а і спілкуємося, і якщо виходить зустрічаємось в житті.
Там же в клубі я узнала, що є офіційний поткросинг і мені захотілося розширити свою географію отриманих листівок, тому зареєструвалася на сайті 3 листопада 2013 року. Але я там не встигла довго і багато на відправляти листівок, бо тарифи відпустили за курсом долара. А в клубі кожного місяця є імениники із-за кордоном, яких я обов'язково вітаю з днем народження.
Там же в клубі мене зацікавили лотереї в ЖЖ і так я потрапила до вас.
З отриманням листівок у мене проблеми, бо моя поштова скринька навіть якщо і почепити на неї замок можна в лізти і знизу і збоку. Десь з пів-року назад я домовилася з моїм поштальйоном і вона тапер відає листівки тільки мені а бо моїм рідним в руки в скриньку не кладе.
А відправляю я зараз найчастіше з головпоштамті, тому що там не завищують ціни на марки за кордон.
Зберігаю я листівки і в коробці і в альбомах для фото по різному.
Ну, найулюбленішої листівки в мене не має, мені подобається дуже багато листівок, якусь одну виділити з низ них я не можу. Єдине можу сказати я люблю більше фото-листівки чим мальовані. Але є і виключення з цього правила) Зараз дуже подобаеться збирати листівки з горами і водоспадами, вокзалами. А також дуже цікавлюсь картмаксимумом.
На офіційному сайті ніяких не звичайних країн у мене не було. За то на форумі у однієї знайомої випросила листівку, вона зараз проживає в Новій Зеландії, так вона мені прислала листівку з університетом де навчається і гарненькою маркою. Я була в захваті, хоч листівка і проста, але я побачила де вона навчається і це було дуже цікаво.
І так іще я маю декілька хобі. Люблю читати жіночі романі, хоча буває часто що можу і в іншому жанрі читати книги. Те що я люблю мандрувати ви вже зрозуміли з перших моїх слів. Коли я в перше побувала в горах(Карпати) я в них закохалася. В тому році, я вирішила більш тісніше з ними познайомитися і відправилася в піший похід на три дня в Карпати. Іще цьому рішенню посприяли романи які я тоді читала, там герої були спортсменами, і це все мене таки підштовхнуло на цей крок. Цей похід видався не легенький. А якщо і ще враховувати мою зайву вагу, то було складніше чим всім іншим не дивлячись на те що в групі крім гіда всі в похід йшли вперше.
Я думала після того як повернулася більше туди ні ногою. Хіба що тільки в комфортних умовах. Але зарікатися ніколи не потрібно. Пройшло півроку і я зрозуміла, що мене тягне знову в гори в похід. Я іще тоді казала, що якщо і наважуся піти знову тільки тоді як схудну. А після походу я іще набрала 7кг. В і тозі уже з березня місяця я ходжу до спорт залу, займаюся з тренером. Я собі поставила за ціль якщо до кінця літа я буду важити 70кг піду в похід. А якщо не встигну, то наступного літа точно, піду в похід і таки до-йду до Говерли. Поки я була на Петросі(2020м). Вона друга за величиною після Говерли. (фото дивлюсь на гору Петрос)
Спуск з нього був дуже тяжкий. Знайомі які часто ходять в походи кажуть, що такий спуск не для новеньких. Але вже не раз переконувалась, що легких шляхів я ніколи не шукаю) Якщо є щось важке, воно обов'язково попадеться мені.)
Також у мене була мрія навчитися кататися на лижах(я про неї мрія аж 5 років). І як початківець я вже вмію ще робити. Знову ж таки навколо гори і сніг. Хоч я і боюсь швидкості, тому спускаюся доволі повільно, але ті враження, що ти отримуєш, я навіть описати не в змозі.
А зараз мрію придбати собі велосипед. Щоб можна було у вільній час кататися по місту і в вихідні виїжджати кудись на природу. Але поки це моя мрія, а мрії мають таку особливість як здійснюватися, тому в мене іще все по переду)
І хочу всім побажати, щоб їх мрії здійснювалися.
Всім дякую за увагу надіюсь вам сподобалась моя розповідь.
P.S.На прохання є деякі доповнення.