Каміно-де-Сантьяго. День 1 - Порту
Цьогорічного жовтня я з моїм другом Олегом пройшли португальским шляхом Сантьяго - з Порту до Сантьяго-де-Компостели. Це був, напевне, один з найцікавіших досвідів мого цьогочасного життя, але бажань розмірковувати над тим - чому саме Каміно? - що мене надихнуло? - чи змінило це щось в моєму світогляді? - я зовсім не маю зараз, тим паче в блозі :) Та й не маю бажання вдаватися до поширених містифікацій щодо того, що цей шлях змінить ваше життя і світогляд - то все дурниці (бо, насправді, "Тибет всередині вас"). Але, певен, кожен шлях дає досвід, знайомства з новими місцями, новими людьми, новими відчуттями, перевірки якихось речей всередині себе самого... і це варто того, щоби бути там.
Прилетіли до Порту ми пізно увечері, наш хостел був в центрі і ми вирішили добиратися на автобусі аби побачити місто, а потім трохи прогулятися пішки.
Це була непогана ідея, йти було зовсім недалеко вузенькими вуличками старого міста. Одразу побачили знаки, що ми вже на шляху Сантьяго. Надалі нам запропонували придбати марокканського гашишу, але ми вирішили, що це не зовсім той шлях який, на разі, ми шукаємо :)
Перший день ми вирішили присвятити Порту - погуляти, отримати паспорт пілігріма - креденсіаль, познайомитися з місцевою кухнею і винами, потім зібрати рюкзаки, переночувати і вирушати в путь
Є передчуття, що через кілька днів ми надаремо задницю збірній Португалії : )
Далі підіймаємось на дзвіницю Клерігуш і відвідуємо тамтешній музей
З висоти 75 м намагаємось розгледіти океан, але марно
Наш завтрашній шлях починається звідти - з кафедрального собору Порту, зараз вирушимо туди по креденсіаль
Усюди на балконах прапори Португалії та ФК Порту
Площа перед кафедральним собором
Лабіринтами вузеньких вулочок можна блукати довго, але, розуміючи, що всі вони ведуть униз до річки Дору, зовсім забулкати навряд чи можливо
Міст Луїша, побудований по проекту учня Ейфеля. Височенький однак, особливо якщо дивитися униз з верхнього ярусу
Набережна Дору
Океан десь там, майже поруч
Церкви Карму та Кармелітів, розділені будинком завширшки 1 метр
Олдскульні трамвайчики в наявності
Дзвіниця Клерігуш
Увечері життя на набережній Дору починає вирувати з новою силою
Кафедральний собор, назавтра вирушаємо звідси
Прилетіли до Порту ми пізно увечері, наш хостел був в центрі і ми вирішили добиратися на автобусі аби побачити місто, а потім трохи прогулятися пішки.
Це була непогана ідея, йти було зовсім недалеко вузенькими вуличками старого міста. Одразу побачили знаки, що ми вже на шляху Сантьяго. Надалі нам запропонували придбати марокканського гашишу, але ми вирішили, що це не зовсім той шлях який, на разі, ми шукаємо :)
Перший день ми вирішили присвятити Порту - погуляти, отримати паспорт пілігріма - креденсіаль, познайомитися з місцевою кухнею і винами, потім зібрати рюкзаки, переночувати і вирушати в путь
Є передчуття, що через кілька днів ми надаремо задницю збірній Португалії : )
Далі підіймаємось на дзвіницю Клерігуш і відвідуємо тамтешній музей
З висоти 75 м намагаємось розгледіти океан, але марно
Наш завтрашній шлях починається звідти - з кафедрального собору Порту, зараз вирушимо туди по креденсіаль
Усюди на балконах прапори Португалії та ФК Порту
Площа перед кафедральним собором
Лабіринтами вузеньких вулочок можна блукати довго, але, розуміючи, що всі вони ведуть униз до річки Дору, зовсім забулкати навряд чи можливо
Міст Луїша, побудований по проекту учня Ейфеля. Височенький однак, особливо якщо дивитися униз з верхнього ярусу
Набережна Дору
Океан десь там, майже поруч
Церкви Карму та Кармелітів, розділені будинком завширшки 1 метр
Олдскульні трамвайчики в наявності
Дзвіниця Клерігуш
Увечері життя на набережній Дору починає вирувати з новою силою
Кафедральний собор, назавтра вирушаємо звідси