В мене підростає донечка. І ось вже вона досягла такого віку, коли слід прислухатись до її думки з приводу одягу та взуття. Це не буду носити! Цього не хочу одягати! Коли вже в мене будуть черевички на підборах?! І ще багато чого я чую від дочки щодо її гардеробу.
Чи варто з самого дитинства формувати стиль? Чи потрібно прислухатись до думки дитини? За яким принципом формувати дитячий гардероб? Давайте спробуємо разом відповісти на ці та подібні питання щодо дитячого одягу.
Принцип формування гардеробу. Теорія радить купувати дитячі речі однакових кольорів. Наприклад, вибрати 2-3 кольори, які личать дитині, комбінуються між собою, та наповнювати дитячу шафу саме за цим принципом. Одного літа я намагалась дотримуватись цього правила, але виходило не дуже.. Кожен магазин пропонував свій колір сезону, який був не схожий на колір у сусідньому, звичайно ж. Спільними були тільки різні відтінки рожевого для дівчаток та блакитного для хлопців, на жаль.
В принципі, це вже схоже на капсульний підхід, який часто реалізують при формуванні дорослого гардеробу. Ніхто не забороняє так робити і для дітей. Я абсолютно згодна, що це було б ідеально. Але це задорога стратегія при наших цінах на дитячі речі. З іншого боку, під час розпродажів часто виникає спокуса накупити всього та побільше, а потім з подивом розбирати дитячу шафу та знаходити десяток футболок та нуль штанців.
Тому раджу дивитись не тільки на приємну ціну при купівлі дитячих речей, а ще й думати про кількість ймовірних комбінацій з уже існуючим одягом.
Обов’язкові речі. Чотирирічний досвід материнства довів, що в гардеробі дівчинки обов’язково мають бути 2 речі: святкова сукня та змінне взуття. Якщо ваша дочка з тих, хто не любить і не хоче носити сукні, замініть плаття комплектом штанці+топ для святкових подій. Для хлопчиків, на мою думку, це сорочка, і не обов’язково біла. Також бажано мати краватку-метелик і, знову ж таки, пару взуття на всі випадки. Чому? Дитячі Дні Народження, виступи та фотографування у садочку, родинні свята, весілля - всі ці події можна закрити святковою капсулою.
Для хлопчиків сорочка - це сорочка, річ більш-менш однакового фасону, хіба що кольорів багато. А от у дівчат із сукнями все набагато складніше: вибір дуже великий, починаючи від самих звичайних і закінчуючи у стилі «принцеса». Останні мені дуже не подобаються своїм великим об’ємом, надмірним блиском та поліестеровим складом тканини.
Окремо хочу сказати про вишиванку. Вона може бути заміною святкової сорочки для хлопчика чи плаття для дівчинки. Останнім часом батьки та діти із задоволенням одягають український національний одяг на різні святкові заходи та навіть у повсякденні.
Пара змінного взуття стане в нагоді на ті самі свята (наприклад, ювілей дідуся у кафе) або ж відвідини ігрових кімнат (якщо це величезні комплекси з десятком локацій та окремою зоною для обіду).
До речі, святкові сукні для кількох урочистостей на рік не обов’язково купувати в магазині. Як правило, речі відомих брендів достатньо якісні і після нетривалого використання вони залишаються в чудовому стані. Тому можна сміливо пошукати сукенки, що вже мали своїх господарів на відповідних сайтах продажу.
Смак з дитинства. Що робити аби дитина знала, як одягатись зі смаком, як не звертати увагу на інших, як реагувати на репліки: «в тебе негарна куртка, бо вона не рожева»?
Я дуже хочу, щоб моя донька росла з розумінням власного стилю, вміла підбирати одяг доречно та цікаво, була спроможна захистити свій вибір. При цьому я розумію, що, мабуть, власного прикладу недостатньо. Естетичний смак має відношення не тільки до одягу, а в першу чергу формується оточенням, життєвим контекстом, відвідуванням музеїв та культурним дозвіллям.
Свою дочку намагаюсь одягати відповідно до віку. Підбираю кольори, додаю аксесуари, слідкую за збереженням пропорцій, віддаю перевагу натуральним тканинам та якісному взуттю. Періодично пояснюю та розказую, що з чим комбінувати, чому ці чобітки зовсім не підходять до її вбрання, з яких причин ми не будемо купувати поліестерову сукню, яка “блищить та тріщить”.
Не скажу, що мої зусилля вже приносять 100% віддачу. Бо вона все одно мріє про сукню принцеси та блискучі черевички. Та й вплив середовища треба брати до уваги. Дитину оточуюсь інші діти, батьки яких можуть мати свої смаки та можливості стосовно одягу. І як пояснити дочці, що її темно-синя куртка - це гарно? Бо в дитини свої аргументи: Синє носять тільки хлопці. Так Оленка сказала.
Але я не здаюсь та вірю в успіх. До того ж, мені дуже до вподоби маленькі стиляги.
Звичайно, кожна мама керується своїми принципами формування гардеробу доньки чи сина. Для когось головне, аби було тепло дитині. Для інших велике значення має бренд. Комусь взагалі немає діла до питань стилю і головний критерій вибору це ціна-якість. Вирішувати вам, але я раджу починати з самого дитинства. Дитина буде вам вдячна.