Oct 24, 2021 23:19
жж без задньої думки наче знущається, кидаючи сповіщення, що десять років тому (матір василева, невже так довго тут сиджу?) була дуже-дуже радісна і щаслива.
то як послання собі в майбутнє, як той лист, що писала в 11-му класі, але досі не спромоглася забрати.
очікування, які не втілилися в реальність.
настрій на повіситися хочеться.
фігурально, звісно, бо буквально включається знання з кримінології, всі ті борозни, всі ті процеси...
словом, просто спокою хочеться. бо поки в голові нон-стопом вірш іздрика. вимотує, дуже
ні до чого.,
забуттятус.,
похмуро.