Риючись у своїх закромах знайшов неопубліковані карти густоти населення деяких центрально-російських областей. Зроблені вони були cтаном на 2010 рік, і у тих же кольорах, що і аналогічні карти для України і Білорусі. Отже, можна порівняти
(
Read more... )
Я згоден. що воно так відбувається, але не думаю, що розвал інфраструктури є -неминучим- наслідком різкого скорочення населення. Якби сільські тверичі чи смоляни мали міннесотську продуктивність праці (та хоч половину від рівня фермерів Міннесоти), то не тільки нинішнього, а й ще удвічі меншого населення цілком вистачило б для підтримання доріг, обробітку полів і т.п.
В Англії після Чорної смерті населення зменшилося удвічі, а місцями і втричі, частина полів була перетворена на пасовища (заростання лісом теж було, але менш поширене), але ніякого радикального розвалу інфраструктури не сталося, села не зникали, будували нові церкви, підтримували у проїжджому стані дороги, мости. Звідки бралися ресурси? Зросла продуктивність праці: якщо до епідемій більшість селян були бідні (з одним конем чи волом) або дуже бідні (взагалі без робочої худоби), то після кількох хвиль чуми ті, хто вижив, мали по парі коней/волів, орали у півтора-два рази більше землі на одне господарство, ніж їхні батьки, щедро жертвували на храм і взагалі почували себе непогано. До того ж пани знизили чинші і майже скасували панщину, бо в умовах дефіциту робочої сили селяни переходили до "добрішого" пана і цим змушували всіх землевласників обмежити свої апетити.
Якби в російському селі скорочення населення супроводжувалось масованими закупівлями сільгосптехніки, кредитуванням і навчанням селян основам сучасного агробізнесу, а також підтриманням реального правопорядку (щоб успішний фермер не боявся рекету (у тому числі державного), п'яного сусіда, хабарника від санепідстанції чи податкової)- депопуляція була б практично непомітною на тлі зростання доходів і споживання населення. Ті самі порожні хати позносили б, а на їх місці поставили б свої котеджі (зі значно більшою площею) - загальна площа села практично не змінилася б. Це все, звичайно, за тієї передумови, що серед російських селян Нечорноземної зони у принципі є роботящі люди, котрі готові навчатися і ризикувати.
Все вищевикладене стосується і української провінції - вона хоч і населеніша за російську, але так само (і з тих же причин) переважно занепадає (за винятком багатьох районів західних областей і передмість великих міст).
Reply
Я не згоден, адже потрібно враховувати ще й природно-кліматичні умови, тому продуктивність праці у росіян повинна бути навіть вищою за американців.
Плюс чим менше населенняя тим більші подушні витрати на інфраструктуру.
Reply
Що мала густота населення вимагає більших подушних витрат - згоден, звичайно, але відносно густе малопродуктивне населення менш спроможне підтримувати інфраструктуру, ніж відносно рідке, але високопродуктивне. Тобто я теж думаю, що депопуляція знижує можливості місцевих громад на Тверщині, але додаю, що ці можливості із самого початку були недостатніми через низьку продуктивність праці.
Reply
Мінесоту не можна порівнювати з Тверською областю, логічніше було б порівнювати з якоюсь Пенсільванією. Мінесота була заселена не так давно,там зовсім інша структура розселення з малою кількістю відносно великих сіл, які з самого початку тяжіли до транспортних шляхів. І інфраструктура з самого початку орієнтувалась на цю систему розселення, яка там повністю збереглась до сьогоднішнього часу.
Тверська ж область була заселена давним-давно, там до сьогоднішнього часу ще існують майже 9 тисяч крихітних деревень з середнім населенням у 35 людей, а у 60-х, до початку політики укрупнення, їх було у 2 рази більше. З цих деревень, що залишились, приблизно 2 тис. без населення, тисяч 5 з населенням до 10 людей, Історично склалось, що ці деревні були розташовані відносно рівномірно по всій території області, на відміну від Канзасу або Мінесоти. І інфраструктура, яка їх обслуговувала, теж розташовувалась рівномірно.
В принципі, російська нечерноземна глибинка якраз і рухається у напрямку мінесотського варіанту. Тобто на один район буде приходитися два-три населених пунки, включно з райцентром. При цьому 90% території цих районів втратять залишки населення та інфраструктури і заростуть лісом. Різниця з Мінесотою тільки в тому, що там на малонаселених землях ніхто ніколи і не жив, не було там доріг, школ, медичних установ. А у Тверській були, але зникли.
І ви помиляєтесь, що у Мінесоті менша густота населення ніж у Тверській області. У Тверській області вона у півтора рази нижча, і, на відміну від Мінесоти, зменшується.
Reply
Тобто ліс у Міннесоті - це фактично плантації якоїсь компанії чи місцевого фермерів, серед цього лісу є загосподаровані пасовиська та поля, в той час як той ліс, який поглинає тверські деревні і дороги, у господарстві, наскільки я розумію, не використовується, а ті землі, котрі колись орали мешканці зниклих деревень, заростають, бо не обробляються людьми зі збережених великих сіл.
З порівнянням густоти наслення у Міннеоті та Тверській області я помилився, визнаю. Сільського населення на Тверщині 4 людей на кв. км, а в Міннесоті - більше 7. От у Канзасі сільська густота населення майже тверська, але клімат кращий.
Reply
Вже не буде. У периферійних районів імхо ніяких шансів. Мінесотський напрямок руху полягає тільки в тому, що, коли деревні остаточно зникнуть, ще залишиться райцентр і пару сіл на весь район, які в стані повільного занепаду ще протягнуть декілька десятиліть. Але їх розміри такі, що ніяких шансів на створення нормальної інфраструктури там не може бути.
Ось наприклад Оленінський район, де народився батько Юрія Лужкова.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Оленинский_район
У 2010 р. на площі 2675 км2 (два з половиною середньостатистичних українських райони) жило 12,9 тис. населення. Густота населення 4,8 осіб на км2.
10 найбільших населених пунктів у 2008 р.(цифри з рос.вікі)
пгт.Оленино, 4972 жителя
п.Мирный, 1352 жителя
с.Молодой Туд, 886 жителей
с.Татево, 356
д.Холмец, 348
д.Глазки, 336
д.Маслаково, 288
д.Бобровка, 278
д.Большая Каденка, 263
д.Козлы, 252
У 2008 р. всього було 339 існуючих населених пунктів (і ще приблизно 250 вже зникли http://ru.wikipedia.org/wiki/Список_бывших_населённых_пунктов_на_территории_Оленинского_района_Тверской_области )
У райцентрі живе 4972 осіб (38% населення)
У райцентрі і 9 найбільших нас.пунктах живе 9151 (70% населення)
У 329 інших деревнях живе 3965 осіб (30% населення), в середньому по 12 людей на снп.
Тобто при певних умовах три населених пункти у районі могли б розраховувати на якесь майбутнє. Але враховуючи депопуляцію, то і села з теперішнім населенням у 800-1000 осіб можуть не мріяти про інфраструктуру. Так що реально майбутнє є тільки у райцентру.
У Канзасі грамотна система розселення. На слабозаселеному заході сільських населених пунктів дуже мало, але вони величенькі і розташовані вздовж трас.
http://images.wikia.com/genealogy/images/a/ac/Kansas_population_map.png
Reply
Ви упевнені, що таких господарів там ніколи не з'явиться?
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
У 1989 з 2,25 млн уродженців Тверської області, майже половина (1 млн) проживала за її межами. В тому числі в Ленінграді 200 тис., в Москві 107 тис, в Україні 72 тис.
Reply
С США и Канадой по структуре расселения можно стравнивать,Казахстан и восточную полее позже обжитую часть Сибири и ДВ.
Reply
Leave a comment