Зміна динаміки населення у 1989-2010 порівняно з 1970-1989
У попередньому пості була зображена карта зміни (у відсоткових пунктах) динаміки населення за 1989 - 2010 рр. порівняно з динамікою населення за 1970 - 1989 рр.
Поясню на такому прикладі.
За рядянські 19 років (1970 - 1989) населення України виросло на ~10%, а за наступні 21 (1989 - 2010) скоротилось на ~11%. Різниця між динамікою при незалежності (-11%) і динамікою при СРСР (+10%) складає -21 відсоткових пунктів. Якщо ця різниця більше 0, відносна ситуація покращилась: або підвищилось зростання чисельності населення, або зменшилось падіння, або падіння змінилось на зростання. Якщо ж різниця менше 0, значить динаміка погіршилась: або зменшилось зростання, або збільшилось падіння, або зростання замінилось падінням. Ця зміна відсоткових пунктів і була показана.
Ось та ж карта з розбивкою по районах і містах. Тут тенденції видно краще. Повний провал у містах і більш-менш стабільна динаміка у районах.
Райони, об'єднані з містами.
Найгірше в плані динаміки населення розпад СРСР позначився на великих містах. Жодне з міст обласного підпорядкування не покращило свою динаміку. У всіх вона погіршилась і дуже суттєво - від -10...15 в.п. у деяких містах Донбасу до -100...140 в.п., в основному у містах заходу і півдня, що дуже швидко росли у 70-і та 80-і.
Рекордсменом зі зміни динаміки приросту.стало м.Лозова Харківської області,
За 1970 - 1989 населення Лозової виросло на 121%, за 1989 - 2010 - впало на 17%. Зміна динаміки склала -138 в.п.
Друге місце за зниженням динаміки посів Тернопіль. За 1970 - 1989 рр. його населення виросло на 143%, тобто у два с половиною рази. За наступний період воно теж виросло, але темпи були незрівнянно нижчими.За 1989 - 2010 населення збільшилось на 5,8%, лише трохи більше ніж у 70-80х за рік (+4,8%) Різниця у динаміці для Тернополя складає -137 в.п., найбільший показник серед міст з населенням 100.000+
Динаміка у -100 в.п. і вище була ще у Луцька, Ковеля, Івано-Франківська, Хмельницького, Білгорода-Дністровського, Іллічівська, і Арбузинського району (з м.Южноукраїнськ). Спільним для цих міст є те, що вони мали надзвичайно високі темпи приросту населення у 70-80-і, які у 90-2000-і знизились до мінімуму, або, як у випадку Білгорода-Дністровського, змінились на скорочення.
Натомість, покращилась ситуація з динамікою населення у більшості сільських районів Поділля і Волині а також приблизно у чверті районів південного-сходу.
Яскравим представником таких районів є, наприклад, Гайсинський район Вінницької області. За 1970 - 1989 його населення скоротилось на 20%, а за 1989 - 2010 тільки на 14%. Різниця складає +6 в.п.
Якщо не брати приміські райони, які покращили динаміку через уповільнення темпів приєдання сіл з цих районів до міст, що було характерно для 70-80-х, то найкращу динаміку (+14 в.п.) показав Кегичівський р-н Харківської обл. За 1970 - 1989 його населення зменшилось на 20%, за 1989 - 2010 менше ніж на 6%.
Відомий суперплодючий Рокитнівський район Рівненської обл. теж покращив свою динаміку. Причому, на відміну від більшості сільських районів, у яких покращення йшло від надзвичайно великого скорочення до просто дуже великого, Рокитнівський район покращив вже наявну позитивну динаміку. За 1970 - 1989 його населення виросло на 4,8%, а за 1989 - 2010 - на 6,4%.
Унікальними є такі сільські райони, де населення у радянський час зменшувалось, а за незалежності виросло. Їх всього чотири, причому приміський з них лише один (Тернопільський). Три інших - це мега-глибинка: Путильський р-н Чернівецької обл., Камінь-Каширський р-н Волинської обл. і Березнівський р-н Рівненської обл.. У них основна причина - зменшення темпів міграційного відтоку у міста.
З сільських районів найбільше погіршення динаміки прогнозовано відбулось на півдні Херсонської обл. і у Криму, які у 70-і ще активно заселялись населенням з інших регіонів. Крім того значно погіршилась динаміка у районах Закарпаття і півночі Житомирської області.
У тих районах, які зараз мають найгірші показники динаміки населення, якраз спаду порівняно з радянським періодом майже не було. Трохи погіршилась динаміка на лівобережному центрі, зате покращилась на правобережному.
А найбільше зниження було у тих районах, які і зараз мають найкращі показники динаміки: захід і південь. Як приклад, Тячівський район Закарпатської області, з однією з найбільших динамік приросту за часи незалежності +4,5%. Порівняно з динамікою за 1970-1989, коли населення цього району виросло на 25%, це дуже мало, динаміка зменшилась на 20,5 в.п.
Загалом, по цим картам видно, як порівняно з радянським часом уповільнилась урбанізація. Динаміка міського населення надзвичайно сильно погіршилась (-41,6 в.п. в середньому по Україні), сільського навпаки покращилась (+4.2 в.п.). Навіть міста з максимальними на даний момент темпами приросту (Київ, Бровари, Хмельницький), виглядають жалюгідно порівняно з динамікою 70-80-х, коли вони приростали на 3 - 5% щорічно. У селах ситуація зворотня, пік міграційного від'їзду минув, бо ціни на житло у містах зараз кусаються, припинене будівництво гігантських заводів, які акумулювали трудові ресурси "понаїхів", ну і значно поширився такий вид діяльності як заробітчанство. Примітно, що у Білорусі, де радянські порядки в цілому збережені (колгоспи, великі промислові підприємства), збереглась і радянська динаміка по міському і сільському населнню: за 1989 - 2010 там міське населення збільшилось, сільське скоротилось на третину. Так що вимирання села ніяк не пов'язане з ліквідацією радянської колгоспної системи, як це нам намагаються довести, а скоріше навпаки.
Ну і остання карта, по областях.
Прогнозовано регіонами з найгіршою зміною динаміки населення стали південно-східні області. Як наслідок вищого рівня урбанізації, і відповідно більшого зростання у радянський період. На півдні - у слабозаселених регіонах з невисоким рівнем урбанізації (Херсонська, Миколаївська обл., Крим) ще однією причиною може бути припинення переселення сільского населення з центральної і західної України, яке, наскільки я пам'ятаю, у 70-і ще проводилось.
Найбільш стабільною виявилась Вінницька область. Якщо у радянські часи вона була лідером за темпами зменшення населення (-9,4% за 1970 - 1989), випереджаючи навіть Чернігівську область, то зараз стала типовим середнячком, обійшовши більшість областей центру і Донбас. ЇЇ населення за 1989 - 2010 скоротилось на 14,6%, тобто динаміка склала лише -5,2 в.п., і то за рахунок Вінниці, у якої динаміка становила -78 в.п. Без Вінниці, населення області скоротилось у 70-80-і на 19%, а за 90-2000-і на 18%, тобто динаміка покращилась на 1 в.п. Чисто для сільського населення динаміка буде ще вищою.
Найбільш нестабільним регіоном, не враховуючи Київ і Севастополь, виявився Крим. За 1970 - 1989 його населення виросло на 33%, за 19889 - 2010 скоротилось на 5%. Це скорочення на 5% з врахуванням прибуття у 90-і приблизно 200 тис. кримських татар. Якби не татари населення Криму скоротилось би не на 5% а на 14-15%, і зміна динаміка була б не -38 в.п., а -48 в.п.
1970 - 1989 рік
1989 - 2010 рік
зміна динаміки
м.Севастополь.
+54,1%
-3,1%
-57,2 в.п.
м.Київ
+59,5%
+7,0%
-52,5 в.п.
Крим
+32,6%
-4,9%
-37,5 в.п.
Херсонська обл.
+20,4%
-11,8%
-32,2 в.п.
Запорізька обл.
+17,3%
-13,0%
-30,3 в.п.
Дніпропетровська обл..
+16,1%
-13,6%
-29,7 в.п.
Миколаївська обл..
+15,9%
-10,6%
-26,5 в.п.
Харківська обл.
+13,1%
-13,3%
-26,4 в.п.
Донецька обл.
+9,0%
-16,2%
-25,2 в.п.
Луганська обл.
+4,1%
-19,3%
-23,4 в.п.
Львівська обл.
+13,1%
-7,2%
-20,3 в.п.
Одеська обл.
+10,6%
-9,5%
-20,1 в.п.
Закарпатська обл.
+18,5%
-0,6%
-19,1 в.п.
Полтавська обл.
+2,7%
-14,5%
-17,2 в.п.
Київська обл.
+5,8%
-11,3%
-17,1 в.п.
Івано-Франківська обл.
+14,0%
-3,0%
-17,0 в.п.
Кіровоградська обл.
-1,6%
-17,9%
-16,3 в.п.
Черкаська обл.
-0,2%
-15,4%
-15,2 в.п.
Чернівецька обл.
+11,0%
-3,6%
-14,6 в.п.
Сумська обл.
-4,8%
-18,2%
-13,4 в.п.
Рівненська обл.
+11,7%
-1,5%
-13,2 в.п.
Чернігівська обл.
-9,2%
-21,6%
-12,4 в.п.
Житомирська обл.
-5,0%
-16,8%
-11,8 в.п.
Волинська обл.
+8,9%
-2,3%
-11,2 в.п.
Тернопільська обл.
+1,4%
-6,8%
-8,2 в.п.
Хмельницька обл.
-5,5%
-12,7%
-7,2 в.п.
Вінницька обл.
-9,4%
-14,6%
-5,2 в.п.
УКРАЇНА
+9,7%
-11,1%
-20,8 в.п.
Поясню на такому прикладі.
За рядянські 19 років (1970 - 1989) населення України виросло на ~10%, а за наступні 21 (1989 - 2010) скоротилось на ~11%. Різниця між динамікою при незалежності (-11%) і динамікою при СРСР (+10%) складає -21 відсоткових пунктів. Якщо ця різниця більше 0, відносна ситуація покращилась: або підвищилось зростання чисельності населення, або зменшилось падіння, або падіння змінилось на зростання. Якщо ж різниця менше 0, значить динаміка погіршилась: або зменшилось зростання, або збільшилось падіння, або зростання замінилось падінням. Ця зміна відсоткових пунктів і була показана.
Ось та ж карта з розбивкою по районах і містах. Тут тенденції видно краще. Повний провал у містах і більш-менш стабільна динаміка у районах.
Райони, об'єднані з містами.
Найгірше в плані динаміки населення розпад СРСР позначився на великих містах. Жодне з міст обласного підпорядкування не покращило свою динаміку. У всіх вона погіршилась і дуже суттєво - від -10...15 в.п. у деяких містах Донбасу до -100...140 в.п., в основному у містах заходу і півдня, що дуже швидко росли у 70-і та 80-і.
Рекордсменом зі зміни динаміки приросту.стало м.Лозова Харківської області,
За 1970 - 1989 населення Лозової виросло на 121%, за 1989 - 2010 - впало на 17%. Зміна динаміки склала -138 в.п.
Друге місце за зниженням динаміки посів Тернопіль. За 1970 - 1989 рр. його населення виросло на 143%, тобто у два с половиною рази. За наступний період воно теж виросло, але темпи були незрівнянно нижчими.За 1989 - 2010 населення збільшилось на 5,8%, лише трохи більше ніж у 70-80х за рік (+4,8%) Різниця у динаміці для Тернополя складає -137 в.п., найбільший показник серед міст з населенням 100.000+
Динаміка у -100 в.п. і вище була ще у Луцька, Ковеля, Івано-Франківська, Хмельницького, Білгорода-Дністровського, Іллічівська, і Арбузинського району (з м.Южноукраїнськ). Спільним для цих міст є те, що вони мали надзвичайно високі темпи приросту населення у 70-80-і, які у 90-2000-і знизились до мінімуму, або, як у випадку Білгорода-Дністровського, змінились на скорочення.
Натомість, покращилась ситуація з динамікою населення у більшості сільських районів Поділля і Волині а також приблизно у чверті районів південного-сходу.
Яскравим представником таких районів є, наприклад, Гайсинський район Вінницької області. За 1970 - 1989 його населення скоротилось на 20%, а за 1989 - 2010 тільки на 14%. Різниця складає +6 в.п.
Якщо не брати приміські райони, які покращили динаміку через уповільнення темпів приєдання сіл з цих районів до міст, що було характерно для 70-80-х, то найкращу динаміку (+14 в.п.) показав Кегичівський р-н Харківської обл. За 1970 - 1989 його населення зменшилось на 20%, за 1989 - 2010 менше ніж на 6%.
Відомий суперплодючий Рокитнівський район Рівненської обл. теж покращив свою динаміку. Причому, на відміну від більшості сільських районів, у яких покращення йшло від надзвичайно великого скорочення до просто дуже великого, Рокитнівський район покращив вже наявну позитивну динаміку. За 1970 - 1989 його населення виросло на 4,8%, а за 1989 - 2010 - на 6,4%.
Унікальними є такі сільські райони, де населення у радянський час зменшувалось, а за незалежності виросло. Їх всього чотири, причому приміський з них лише один (Тернопільський). Три інших - це мега-глибинка: Путильський р-н Чернівецької обл., Камінь-Каширський р-н Волинської обл. і Березнівський р-н Рівненської обл.. У них основна причина - зменшення темпів міграційного відтоку у міста.
З сільських районів найбільше погіршення динаміки прогнозовано відбулось на півдні Херсонської обл. і у Криму, які у 70-і ще активно заселялись населенням з інших регіонів. Крім того значно погіршилась динаміка у районах Закарпаття і півночі Житомирської області.
У тих районах, які зараз мають найгірші показники динаміки населення, якраз спаду порівняно з радянським періодом майже не було. Трохи погіршилась динаміка на лівобережному центрі, зате покращилась на правобережному.
А найбільше зниження було у тих районах, які і зараз мають найкращі показники динаміки: захід і південь. Як приклад, Тячівський район Закарпатської області, з однією з найбільших динамік приросту за часи незалежності +4,5%. Порівняно з динамікою за 1970-1989, коли населення цього району виросло на 25%, це дуже мало, динаміка зменшилась на 20,5 в.п.
Загалом, по цим картам видно, як порівняно з радянським часом уповільнилась урбанізація. Динаміка міського населення надзвичайно сильно погіршилась (-41,6 в.п. в середньому по Україні), сільського навпаки покращилась (+4.2 в.п.). Навіть міста з максимальними на даний момент темпами приросту (Київ, Бровари, Хмельницький), виглядають жалюгідно порівняно з динамікою 70-80-х, коли вони приростали на 3 - 5% щорічно. У селах ситуація зворотня, пік міграційного від'їзду минув, бо ціни на житло у містах зараз кусаються, припинене будівництво гігантських заводів, які акумулювали трудові ресурси "понаїхів", ну і значно поширився такий вид діяльності як заробітчанство. Примітно, що у Білорусі, де радянські порядки в цілому збережені (колгоспи, великі промислові підприємства), збереглась і радянська динаміка по міському і сільському населнню: за 1989 - 2010 там міське населення збільшилось, сільське скоротилось на третину. Так що вимирання села ніяк не пов'язане з ліквідацією радянської колгоспної системи, як це нам намагаються довести, а скоріше навпаки.
Ну і остання карта, по областях.
Прогнозовано регіонами з найгіршою зміною динаміки населення стали південно-східні області. Як наслідок вищого рівня урбанізації, і відповідно більшого зростання у радянський період. На півдні - у слабозаселених регіонах з невисоким рівнем урбанізації (Херсонська, Миколаївська обл., Крим) ще однією причиною може бути припинення переселення сільского населення з центральної і західної України, яке, наскільки я пам'ятаю, у 70-і ще проводилось.
Найбільш стабільною виявилась Вінницька область. Якщо у радянські часи вона була лідером за темпами зменшення населення (-9,4% за 1970 - 1989), випереджаючи навіть Чернігівську область, то зараз стала типовим середнячком, обійшовши більшість областей центру і Донбас. ЇЇ населення за 1989 - 2010 скоротилось на 14,6%, тобто динаміка склала лише -5,2 в.п., і то за рахунок Вінниці, у якої динаміка становила -78 в.п. Без Вінниці, населення області скоротилось у 70-80-і на 19%, а за 90-2000-і на 18%, тобто динаміка покращилась на 1 в.п. Чисто для сільського населення динаміка буде ще вищою.
Найбільш нестабільним регіоном, не враховуючи Київ і Севастополь, виявився Крим. За 1970 - 1989 його населення виросло на 33%, за 19889 - 2010 скоротилось на 5%. Це скорочення на 5% з врахуванням прибуття у 90-і приблизно 200 тис. кримських татар. Якби не татари населення Криму скоротилось би не на 5% а на 14-15%, і зміна динаміка була б не -38 в.п., а -48 в.п.
1970 - 1989 рік
1989 - 2010 рік
зміна динаміки
м.Севастополь.
+54,1%
-3,1%
-57,2 в.п.
м.Київ
+59,5%
+7,0%
-52,5 в.п.
Крим
+32,6%
-4,9%
-37,5 в.п.
Херсонська обл.
+20,4%
-11,8%
-32,2 в.п.
Запорізька обл.
+17,3%
-13,0%
-30,3 в.п.
Дніпропетровська обл..
+16,1%
-13,6%
-29,7 в.п.
Миколаївська обл..
+15,9%
-10,6%
-26,5 в.п.
Харківська обл.
+13,1%
-13,3%
-26,4 в.п.
Донецька обл.
+9,0%
-16,2%
-25,2 в.п.
Луганська обл.
+4,1%
-19,3%
-23,4 в.п.
Львівська обл.
+13,1%
-7,2%
-20,3 в.п.
Одеська обл.
+10,6%
-9,5%
-20,1 в.п.
Закарпатська обл.
+18,5%
-0,6%
-19,1 в.п.
Полтавська обл.
+2,7%
-14,5%
-17,2 в.п.
Київська обл.
+5,8%
-11,3%
-17,1 в.п.
Івано-Франківська обл.
+14,0%
-3,0%
-17,0 в.п.
Кіровоградська обл.
-1,6%
-17,9%
-16,3 в.п.
Черкаська обл.
-0,2%
-15,4%
-15,2 в.п.
Чернівецька обл.
+11,0%
-3,6%
-14,6 в.п.
Сумська обл.
-4,8%
-18,2%
-13,4 в.п.
Рівненська обл.
+11,7%
-1,5%
-13,2 в.п.
Чернігівська обл.
-9,2%
-21,6%
-12,4 в.п.
Житомирська обл.
-5,0%
-16,8%
-11,8 в.п.
Волинська обл.
+8,9%
-2,3%
-11,2 в.п.
Тернопільська обл.
+1,4%
-6,8%
-8,2 в.п.
Хмельницька обл.
-5,5%
-12,7%
-7,2 в.п.
Вінницька обл.
-9,4%
-14,6%
-5,2 в.п.
УКРАЇНА
+9,7%
-11,1%
-20,8 в.п.