Естонія. Естонці і неестонці
http://pub.stat.ee/px-web.2001/Dialog/statfile1.asp
У неестонців очікувана тривалість життя при народженні на 3.3 роки менше ніж в естонців (серед чоловіків на 3.9, серед жінок на 2.9). Тому і не дивно, що серед всіх регіонів найнижча тривалість життя - 72.3 роки, у радянському заповіднику Іда-Вірумаа, де естонців тільки 20%, а решту населення складають самі знаєте хто. В усіх інших регіонах тривалість життя на 3-4 роки вища.
Щоб ви представляли собі всю глибину естонського "загнивання" - тривалість 72.3 роки в Україні є тільки в Києві, де вона найвища, а в більшості регіонів вона складає 68-69 років, у деяких і 66-67.
Природний рух в абсолютних числах. Верхня таблиця - все населення, нижня - серед естонців.
Видно, що у 2006 естонці, які складають приблизно приблизно 69% населення країни дали 34% природного скорочення. У 2007 вже тільки 11%. З 2008 р. серед естонців народжуваність почала перевищувати смертність. Природний рух серед естонців склав +595, серед неестонців -1242. У 2010 році у естонців +1704, у неестонців -1669.
Дані по регіонах прогнозовані. Основний мінус дає знову ж таки Іда-Вірумаа, де кількість смертей майже вдвічі перевищує кількість народжень. На цей регіон приходиться 12.6% населення Естонії, всього 8.4% народжень та 15.5% випадків смертей. По цифрах майже регіон-близнюк нашого Донбасу, тільки спеціалізація там горючі сланці.
Найбільший плюс - у пристоличному Хар'юмаа, Таллінні та Тартумаа, де знаходиться друге місто Тарту.
Злочинність у розрізі національностей. Правда за 2001 рік. "Persons under prosecution for cleared offences" - це щось на зразок "Особи, переслідувані за правопорушення, які вже доведені судом"
На естонців (68% населення у 2001 р.) приходилось 53.5% правопорушників, на неестонців (32% населення) - 46.5%
Показовим є розподіл у змішаних регіонах. У Талліні (в 2001 році - 54% естонці, 46% неестонці) на перших приходилось тільки 31.8% скоєних злочинів, на других - 68.2%. У пристоличному Хар'юмаа (у 2001 році - 58% естонці, 42% неестонці) на естонців приходилось 35.7% злочинів, на неестонців 64.3%. Якщо взяти середній рівень злочинності у Таллінні за 100%, то у естонців він буде 58.9%, у неестонців 148.3%, тобто у 2.5 рази вище. У Хар'юмаа - у естонців 61.6%, у неестонців 153.1%, теж у 2.5. У Іда-Вірумаа (естонці 19.5%, неестонці 80.5%) на естонців приходилось 10.4% злочинів, на неестонців відповідно 89.6%.
Розповсюдженість ВІЛ по регіонах.
Звідси http://www.sm.ee/fileadmin/meedia/Dokumendid/Tervisevaldkond/HIV_ulevaade_Ruutel__RUS.pdf
Ноу коммент.
Нарва, хто не знає, це такий собі, естонський Севастополь - естонців тільки 4% населення. Розрив по розповсюдженості ВІЛ між Нарвою і моноетнічною естонською глибинкою - 59 разів! Навіть у нас, де теж є значні міжрегіональні відмінності, розрив менше. Максимальний - між Дніпропетровською і Закарпатською "тільки" 38 разів.
Kogu Eesti - це в середньому по країні.
А тепер цифри, які мене дуже сильно вразили.
Верхня таблиця - народжуваність, смертність і природний приріст у Естонії у радянський період, нижня таблиця те ж для естонців по національності.
У 1958 р. з природного приросту +6627 на естонців (74.6% населення за переписом 1959) приходилось тільки +1698, тобто 25%. Неестонці (25% населення) дали 75% природного приросту. І це не враховуючи постійний міграційний притік неестонців!
У естонців в 1958 р. було 12903 народжень і 11205 смертей. Відношення 1.15 народжень на 1 смерть.
У неестонців - 6695 народжень і тільки 1766 смертей. Відношення 3.79 народжень на 1 смерть.
Це було наслідком того, що в Естонію масово мігрувало молоде неестонське населення. Народжуваність його була порівняно високою, завдяки молодій структурі, смертність низькою, з тієї ж причини.
До 1964 року, частка естонців у природному прирості зросла до 37%, хоча іх частка у населенні стрімко падала.
З 1964 року, природний приріст серед естонців різко пішов донизу. У 1976 він склав тільки +117 (2.6% республіканського!), в той час як у неестонців він складав +4333 (97.4%).
Наприкінці 70-х років смертність серед естонців почала перевищувати народжуваність, в той час як природний рух серед неестонців продовжував залишатись порівняно високим плюс 4-5 тис щорічно у 70-і і 80-і роки.
Загалом, природний приріст серед естонців був від'ємним у такі роки: 1978 (-86), 1979 (-247), 1980 (-190), 1981 (-61), 1985 (-152). Зважаючи на те, що неестонці мали не тільки природний але й міграційний приріст, їх частка у населенні швидко росла.
Частка естонців впала з 89% одразу після війни, до 74,6% у 1959 році і до 61.5% у 1989%. До самого розпаду СРСР частка естонців зменшувалась. Відсоток неестонців зріс з 11% до 38,5% і ще наприкінці 80-х мав тенденцію до зростання.
У 1991 році в Естонії вперше було зафіксовано природне скорочення населення.-302 осіб. 97,7% (-295) скорочення приходилось на естонців і тільки -7 на неестонців.
Думаю що ці цифри пояснюють нинішню політику Естонії до нацменшин і їхнє ставлення до СРСР. Якби останній існував до нинішнього часу і тенденції зберігались, естонці би вже зараз були меншістю у своїй країні. У столиці - в абсолютній меншості. Тим більше, що це вже було близько, у Таллінні частка естонців скоротилась з передвоєнних 87% до 47% у 1989 р. І тенденція залишалась загрозливою для естонців. За 1979-1989 рр. їх кількість у столиці виросла тільки на 2,3%, тоді як кількість росіян на 21,2%, білорусів на 22,0%, українців на 30,6%. З +50.4 тис приросту населення Таллінна, приріст кількості естонців становив тільки +5 тис, менше 10%. Частка естонців у населенні за якихось 10 років впала з 51.9% до 47.4%, на 4.5 відсоткових пункти.
Отакі справи, малята
У неестонців очікувана тривалість життя при народженні на 3.3 роки менше ніж в естонців (серед чоловіків на 3.9, серед жінок на 2.9). Тому і не дивно, що серед всіх регіонів найнижча тривалість життя - 72.3 роки, у радянському заповіднику Іда-Вірумаа, де естонців тільки 20%, а решту населення складають самі знаєте хто. В усіх інших регіонах тривалість життя на 3-4 роки вища.
Щоб ви представляли собі всю глибину естонського "загнивання" - тривалість 72.3 роки в Україні є тільки в Києві, де вона найвища, а в більшості регіонів вона складає 68-69 років, у деяких і 66-67.
Природний рух в абсолютних числах. Верхня таблиця - все населення, нижня - серед естонців.
Видно, що у 2006 естонці, які складають приблизно приблизно 69% населення країни дали 34% природного скорочення. У 2007 вже тільки 11%. З 2008 р. серед естонців народжуваність почала перевищувати смертність. Природний рух серед естонців склав +595, серед неестонців -1242. У 2010 році у естонців +1704, у неестонців -1669.
Дані по регіонах прогнозовані. Основний мінус дає знову ж таки Іда-Вірумаа, де кількість смертей майже вдвічі перевищує кількість народжень. На цей регіон приходиться 12.6% населення Естонії, всього 8.4% народжень та 15.5% випадків смертей. По цифрах майже регіон-близнюк нашого Донбасу, тільки спеціалізація там горючі сланці.
Найбільший плюс - у пристоличному Хар'юмаа, Таллінні та Тартумаа, де знаходиться друге місто Тарту.
Злочинність у розрізі національностей. Правда за 2001 рік. "Persons under prosecution for cleared offences" - це щось на зразок "Особи, переслідувані за правопорушення, які вже доведені судом"
На естонців (68% населення у 2001 р.) приходилось 53.5% правопорушників, на неестонців (32% населення) - 46.5%
Показовим є розподіл у змішаних регіонах. У Талліні (в 2001 році - 54% естонці, 46% неестонці) на перших приходилось тільки 31.8% скоєних злочинів, на других - 68.2%. У пристоличному Хар'юмаа (у 2001 році - 58% естонці, 42% неестонці) на естонців приходилось 35.7% злочинів, на неестонців 64.3%. Якщо взяти середній рівень злочинності у Таллінні за 100%, то у естонців він буде 58.9%, у неестонців 148.3%, тобто у 2.5 рази вище. У Хар'юмаа - у естонців 61.6%, у неестонців 153.1%, теж у 2.5. У Іда-Вірумаа (естонці 19.5%, неестонці 80.5%) на естонців приходилось 10.4% злочинів, на неестонців відповідно 89.6%.
Розповсюдженість ВІЛ по регіонах.
Звідси http://www.sm.ee/fileadmin/meedia/Dokumendid/Tervisevaldkond/HIV_ulevaade_Ruutel__RUS.pdf
Ноу коммент.
Нарва, хто не знає, це такий собі, естонський Севастополь - естонців тільки 4% населення. Розрив по розповсюдженості ВІЛ між Нарвою і моноетнічною естонською глибинкою - 59 разів! Навіть у нас, де теж є значні міжрегіональні відмінності, розрив менше. Максимальний - між Дніпропетровською і Закарпатською "тільки" 38 разів.
Kogu Eesti - це в середньому по країні.
А тепер цифри, які мене дуже сильно вразили.
Верхня таблиця - народжуваність, смертність і природний приріст у Естонії у радянський період, нижня таблиця те ж для естонців по національності.
У 1958 р. з природного приросту +6627 на естонців (74.6% населення за переписом 1959) приходилось тільки +1698, тобто 25%. Неестонці (25% населення) дали 75% природного приросту. І це не враховуючи постійний міграційний притік неестонців!
У естонців в 1958 р. було 12903 народжень і 11205 смертей. Відношення 1.15 народжень на 1 смерть.
У неестонців - 6695 народжень і тільки 1766 смертей. Відношення 3.79 народжень на 1 смерть.
Це було наслідком того, що в Естонію масово мігрувало молоде неестонське населення. Народжуваність його була порівняно високою, завдяки молодій структурі, смертність низькою, з тієї ж причини.
До 1964 року, частка естонців у природному прирості зросла до 37%, хоча іх частка у населенні стрімко падала.
З 1964 року, природний приріст серед естонців різко пішов донизу. У 1976 він склав тільки +117 (2.6% республіканського!), в той час як у неестонців він складав +4333 (97.4%).
Наприкінці 70-х років смертність серед естонців почала перевищувати народжуваність, в той час як природний рух серед неестонців продовжував залишатись порівняно високим плюс 4-5 тис щорічно у 70-і і 80-і роки.
Загалом, природний приріст серед естонців був від'ємним у такі роки: 1978 (-86), 1979 (-247), 1980 (-190), 1981 (-61), 1985 (-152). Зважаючи на те, що неестонці мали не тільки природний але й міграційний приріст, їх частка у населенні швидко росла.
Частка естонців впала з 89% одразу після війни, до 74,6% у 1959 році і до 61.5% у 1989%. До самого розпаду СРСР частка естонців зменшувалась. Відсоток неестонців зріс з 11% до 38,5% і ще наприкінці 80-х мав тенденцію до зростання.
У 1991 році в Естонії вперше було зафіксовано природне скорочення населення.-302 осіб. 97,7% (-295) скорочення приходилось на естонців і тільки -7 на неестонців.
Думаю що ці цифри пояснюють нинішню політику Естонії до нацменшин і їхнє ставлення до СРСР. Якби останній існував до нинішнього часу і тенденції зберігались, естонці би вже зараз були меншістю у своїй країні. У столиці - в абсолютній меншості. Тим більше, що це вже було близько, у Таллінні частка естонців скоротилась з передвоєнних 87% до 47% у 1989 р. І тенденція залишалась загрозливою для естонців. За 1979-1989 рр. їх кількість у столиці виросла тільки на 2,3%, тоді як кількість росіян на 21,2%, білорусів на 22,0%, українців на 30,6%. З +50.4 тис приросту населення Таллінна, приріст кількості естонців становив тільки +5 тис, менше 10%. Частка естонців у населенні за якихось 10 років впала з 51.9% до 47.4%, на 4.5 відсоткових пункти.
Отакі справи, малята