Єврейська мова серед євреїв, 1926

Oct 03, 2015 17:46

В середньому по УСРР єврейську назвали рідною за переписом 1926 р. 76,0% євреїв. Серед населення віком старше 70 років - 95%, серед населення молодше 10 років тільки 70%. Мовна асиміляція була дуже швидкою, за переписом 1939 р. на тій же території УРСР єврейську назвали рідною тільки 45% євреїв.

Ось так виглядало по округах.


Кореляції з часткою євреїв у населенні ( https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e8/Jews1926.PNG ) майже немає, основний фактор у тому що за межами правобережного хартленду левова частка євреїв проживала у окружних центрах, де масово переходила на російську. Деякі округи (Маріупольська, Запорізька, Криворізька, Херсонська) мали дещо підвищений відсоток єврейськомовних євреїв відносно сусідів, оскільки там були центри сільськогосподарської єврейської колонізації, тобто компактні поселення єврейськомовних євреїв з правобережжя. Наприклад у Запорізькій окрузі таким центром був Гуляйпільський район, де мешкало 23% заг. чисельності євреїв та 35% єврейськомовних округи. У ньому майже 88% євреїв назвали рідною єврейську, тоді як в середньому по Запорізькій окрузі - 57,1%, по окрузі без Гуляйпільського району - 48,0%, близько до сусідніх районів.

Частка неєврейськомовних євреїв у районах та окружних центрах. Сірим позначено райони де чисельність євреїв була менше 50 осіб. По дуже низькому відсотку іншомовних євреїв видно райони концентрації єврейських сільрад у степових округах. Межа високого рівня збереження їдиш у 1926 р. проходила приблизно від Одеси до Канева і на північ по Дніпру, за винятком Одеси, Києва і районів навколо них.



creative1, census 1926 - 1931, raion maps, ukraine, historical population, ethnic structure, languages

Previous post Next post
Up