Грамотність у пд.- сх. Польщі, 1931 р.
Польський перепис 1931 р. засвідчує, що рівень освіти у на екс-австрійських землях був вищим ніж у екс-російських. Серед населення у віці старше 5 років , вміли читати і писати 70,8% населення Львівського, 67,0% Тернопільського, 61,3% Станіславського, 48,6% Поліського і 48,3% Волинського воєводства.
Рівень освіти юдеїв і католиків в середньому був вищим, причому на екс-російських землях розрив між ними і православними був вищим ніж на Галичині з грекокатоликами. Наприклад грамотність католиків і юдеїв Волинського в-ва була на 29 і 38 в.п. вище ніж у православних, Поліського в-ва - на 34 і 40 в.п. У Тернопільському в-ві - на 8 і 23 в.п. вище ніж у грекокатоликів, Львівському на 17 і 25, Станіславському на 23 і 32.
Вміння читати і писати серед сільського православного населення старше 5 років у Волинському воєводстві було на рівні 37,9%, у Поліському - 39,0%. В той час як серед сільських грекокатоликів Тернопільського воєводства вміли читати-писати 61,6%, Львівського 59,6%, Станіславського 52,8%.
Найнижча грамотність на українській частині Полісся, найвища - у рівнинних повітах Зах. Галичини.
Приблизні кордони областей.
Рівень освіти юдеїв і католиків в середньому був вищим, причому на екс-російських землях розрив між ними і православними був вищим ніж на Галичині з грекокатоликами. Наприклад грамотність католиків і юдеїв Волинського в-ва була на 29 і 38 в.п. вище ніж у православних, Поліського в-ва - на 34 і 40 в.п. У Тернопільському в-ві - на 8 і 23 в.п. вище ніж у грекокатоликів, Львівському на 17 і 25, Станіславському на 23 і 32.
Вміння читати і писати серед сільського православного населення старше 5 років у Волинському воєводстві було на рівні 37,9%, у Поліському - 39,0%. В той час як серед сільських грекокатоликів Тернопільського воєводства вміли читати-писати 61,6%, Львівського 59,6%, Станіславського 52,8%.
Найнижча грамотність на українській частині Полісся, найвища - у рівнинних повітах Зах. Галичини.
Приблизні кордони областей.