Голод 1946-1948 років у регіонах
Цифри природного руху населення у 1946-1948 роках можуть багато розповісти про регіональні відмінності ситуації з голодом. Ще добре що на відміну від початку 1930-х, тут офіційні цифри добре в'яжуться з пізнішими оцінками демографів (0,4-0,5 млн надсмертності по УРСР за 1946-1948 рр.)
Наприклад можна побачати що
1. Загальна закономірність - зростання втрат від голоду з північного заходу на південний схід.
2. Вплив голоду спостерігається у 1946-1948 рр., левова частка надсмертності припадає на 1947 рік.
3. Два епіцентри голоду: східний, придніпровський (Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська) і західний, бесарабський (Ізмаїльська, Чернівецька, Одеська, Вінницька).
4. Особливо катастрофічною була ситуація у Ізмаїльській області. З цифр виходить що тільки у 1947 р. тут померло 10-15% населення (45,1 тис. з ~300-400), у 1946 р. - 15,6 тис., тоді як нормальний рівень смертності для неї - 5 тис на рік (1949-1952).
Про Ізмаїльську область у 1947-му - http://allin777.livejournal.com/258785.html
5.У областях бесарабського епіцентру надсмертність почала фіксуватися ще у 1946 р., у придніпровському тільки у 1947 р. Але у всіх областях смертність в 1947 була набагато вищою ніж у 1946.
6. Області між ареалами голоду (Миколаївська, Кіровоградська) постраждали мало.
7. У 1946 р. смертність перевищила народжуваність тільки у Ізмаїльській області, у 1947 р. вже у 8 областях, про які сказано вище.
8. Практично не було голоду у "польських областях", Закарпатті і Житомирській області.
Кількість народжень на 1 смерть
Природний приріст в УРСР-39 і Криму (з голодом) і "польських" областях (без голоду)
1946 - 328 тис. - 48 тис.
1947 - 17 тис. - 58 тис.
1948 - 311 тис. - 69 тис.
1949 - 467 тис. - 81 тис.
1950 - 431 тис. - 73 тис.
1951 - 429 тис. - 77 тис.
Наприклад можна побачати що
1. Загальна закономірність - зростання втрат від голоду з північного заходу на південний схід.
2. Вплив голоду спостерігається у 1946-1948 рр., левова частка надсмертності припадає на 1947 рік.
3. Два епіцентри голоду: східний, придніпровський (Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська) і західний, бесарабський (Ізмаїльська, Чернівецька, Одеська, Вінницька).
4. Особливо катастрофічною була ситуація у Ізмаїльській області. З цифр виходить що тільки у 1947 р. тут померло 10-15% населення (45,1 тис. з ~300-400), у 1946 р. - 15,6 тис., тоді як нормальний рівень смертності для неї - 5 тис на рік (1949-1952).
Про Ізмаїльську область у 1947-му - http://allin777.livejournal.com/258785.html
5.У областях бесарабського епіцентру надсмертність почала фіксуватися ще у 1946 р., у придніпровському тільки у 1947 р. Але у всіх областях смертність в 1947 була набагато вищою ніж у 1946.
6. Області між ареалами голоду (Миколаївська, Кіровоградська) постраждали мало.
7. У 1946 р. смертність перевищила народжуваність тільки у Ізмаїльській області, у 1947 р. вже у 8 областях, про які сказано вище.
8. Практично не було голоду у "польських областях", Закарпатті і Житомирській області.
Кількість народжень на 1 смерть
Природний приріст в УРСР-39 і Криму (з голодом) і "польських" областях (без голоду)
1946 - 328 тис. - 48 тис.
1947 - 17 тис. - 58 тис.
1948 - 311 тис. - 69 тис.
1949 - 467 тис. - 81 тис.
1950 - 431 тис. - 73 тис.
1951 - 429 тис. - 77 тис.