Перші секретарі УРСР та БРСР
Список людей, які займали номінально найвищу посаду у керівництві Української та Білоруської РСР, за місцем народження та національністю. Називалися посади по різному (Секретар/Генеральний секретар/Перший секретар ЦК КП(б)У, особливо часто змінювалась назва посади у 1920-1940х роках, як і персоналії. Прапорці місця народження/національності для зручності взяв сучасні.
Перші секретарі Української РСР.
Всього за 1918 - 1991 рр. їх було 15, з них четверо (Квірінг, Каганович, Косіор, Хрущов) були по два рази. За перші 10 років існування УРСР, змінилося 7 секретарів, двічі встиг побувати на цій посаді Квірінг. В плані розподілу національностей ситуація дуже цікава. За 1918-1953 рр. секретарями встигли побувати 9 людей (четверо - по 2 рази), з них тільки 4 були народжені на території України (П'ятаков, Гопнер, Мануїльський, Каганович) і лише один (Мануїльський) був українцем за національністю. При цьому після смерті Сталіна, всі наступні перші секретарі ЦК КПУ були українцями народженими на території України.
Перші секретарі Білоруської РСР.
Ситуація з першими секретарями ЦК КПБ була схожою. Плинність кадрів була навіть вищою ніж в УРСР, тільки у 1937 р. першими секретарями ЦК КПБ встигли побувати четверо. Недопредставленість білорусів теж була ще вищою ніж в КПУ. Фактично за перші 38 років існування БРСР, лише один етнічний білорус (Шарангович) був на посаді першого секретаря ЦК КПБ. І то лише 3 місяці у 1937 р., тобто всього 0,7% часу. І як і в УРСР, у 1950-х почалася "білорусизація" перших секретарів. З 1937 по 1956 рр. першими секретарями ЦК КПБ було підряд чотири вихідці з РРФСР, після 1956 р. всі шість секретарів були вихідцями з БРСР.
Перші секретарі Української РСР.
Всього за 1918 - 1991 рр. їх було 15, з них четверо (Квірінг, Каганович, Косіор, Хрущов) були по два рази. За перші 10 років існування УРСР, змінилося 7 секретарів, двічі встиг побувати на цій посаді Квірінг. В плані розподілу національностей ситуація дуже цікава. За 1918-1953 рр. секретарями встигли побувати 9 людей (четверо - по 2 рази), з них тільки 4 були народжені на території України (П'ятаков, Гопнер, Мануїльський, Каганович) і лише один (Мануїльський) був українцем за національністю. При цьому після смерті Сталіна, всі наступні перші секретарі ЦК КПУ були українцями народженими на території України.
Перші секретарі Білоруської РСР.
Ситуація з першими секретарями ЦК КПБ була схожою. Плинність кадрів була навіть вищою ніж в УРСР, тільки у 1937 р. першими секретарями ЦК КПБ встигли побувати четверо. Недопредставленість білорусів теж була ще вищою ніж в КПУ. Фактично за перші 38 років існування БРСР, лише один етнічний білорус (Шарангович) був на посаді першого секретаря ЦК КПБ. І то лише 3 місяці у 1937 р., тобто всього 0,7% часу. І як і в УРСР, у 1950-х почалася "білорусизація" перших секретарів. З 1937 по 1956 рр. першими секретарями ЦК КПБ було підряд чотири вихідці з РРФСР, після 1956 р. всі шість секретарів були вихідцями з БРСР.