Чеченці в районах Росії, 1989 р.
Кількість чеченців у Росії за переписом 1989 становила 899 тис осіб (всього у СРСР - 957 тис.), в тому числі:
(клікабельно)
Серед районів Чечні майже мононаціональними (>90%) були 7 південних і центральних районів на території сучасної ЧР (Ачхой-Мартанівський, Веденський, Гудермеський, Надтеречний, Ножай-Юртівський, Урус-Мартанівський, Шалінський). Відчутна частка меншин проживала у Грозненському (чеченці 85%, росіяни 9%) та Совєтському (чеченці 88%, аварці 12%) районах. І, нарешті, два північні райони мали строкатий склад - Шелковський район (чеченці 38%, росіяни 32%, ногайці 15%) та Наурський (чеченці 59%, росіяни 36%).
У м.Грозний чеченців було 30,5% (найбільше у Октябрському районі - 37%, найменше у Ленінському - 24%). У м.Гудермес - 57-59% (у різних джерелах по-різному). Крім того серед міст багато чеченців було у дагестанському Хасав-Юрті - 32%, та інгушському Малгобеку - 8%
Немало чеченців проживало і у районах Дагестану: Хасавюртівський район (25%), Новолакський (23%), Казбековський (10%), Бабаюртівський (7%). А також у Малгобеківському р-ні на території Інгушетіі (16%). Дуже багато їх було і на південному сході Ростовської області - Заветинський район з 18,1% чеченців це щось, як і Ремонтненський район з 9,0%. Велика кількість чеченців проживала і в окремих районах Калмикії, Астраханської обл. та Ставропольського края (по 5-6%)
Але найбільші несподіваним для мене стало розселення чеченців на півночі, у центрально-російських областяхне. Про чеченців нечерноземної зони напишу детальніше.
Як відомо, у депресивних районах нечернозем'я, внаслідок тривалої депопуляції, робочі руки закінчились ще за радянської влади. Тож доводилось заохочувати трудову міграцію з регіонів з надлишком робочої сили, до яких відносилась і ЧІАРСР. Судячи з результатів перепису, у центральній Росії чеченські шабашники в основному окучували 3 регіони - Тверську-Новгородську області (основний напрямок), а також другорядні - Костромську та Орловську області. Так, наприклад у 1,6-мільйонній Калінінській (Тверській) області жило стільки ж чеченців скільки і у 51-мільйонній УРСР, 1.785 і 1.844 відповідно, у Орловській обл. - 1.020, у Новгородській і Костромській по 500-700.
У 4 районах центральної Росії чеченці виявились другою за чисельністю національністю після росіян, випередивши українців. У Костромській області це Межевський р-н, у Орловській - Покровський р-н. На території основного ареалу - північному сході Калінінської і південному сході Новгородської у 1989 р. було 2 райони з дуже високою представленістю чеченців: Молоковський р-н Калінінської обл. (2,0%) та Мошенський р-н Новгородської обл. (1,5%). Як Молоковський, так і Мошенський райони - дуже депресивні місця, віддалені від обласних центрів і сильно вражені депопуляцією. Так, населення Молоковського району за 1970 - 1989 рр. скоротилось на 33%, з 13.232 до 8.931, населення Мошенського району - на 32%, з 15.758 до 10.679. І взагалі ті місця благополучністю ніколи не вирізнялись.
Згадка про чеченців у ті часи є і на місцевому сайті.
Кипел яркими событиями 1985 год. Поднимать Нечерноземье приехали чеченцы, около 40 человек. Поселились в Рашино, организовав филиал. Дали им 500 гектаров совхозной земли, три трактора, ещё два взяли с «Сельхозтехники». Но больно толку с этого не вышло. Взялись за работу хорошо только поначалу. Начали садик строить, жилище, картофель, зерновые растили. К Дню сельского хозяйства даже со своей художественной самодеятельностью выступали в Молокове. Но всё это быстро им надоело. Через два с лишним года, разломав технику, разбежались кто куда. - http://molkrai.info/land
Хоча тут написано про невелику частину чеченців Молоковського району, але дійсно більшість там не затрималась. Що видно з результатів перепису 2002 р. (на щастя, чеченці є однією з вибраних національностей, поряд з росіянами, азербайджанцями, таджиками та циганами, по яким є відносно повні дані).
Населення найбільш чеченського Молоковського району у 1989 р. складало 8.931 осіб постійне і 8.477 наявне (до якого і відноситься національний поділ). З цих 8.477 осіб чеченців було 173 осіб (2,04%), росіян - 7.961 осіб (93,91%).
За 1989 - 2002 рр. населення Молоковського району зменшилось на 21%, з 8.931 до 7.015. Кількість чеченців за цей період зменшилась на 57%, тоді як кількість росіян тільки на 17%. У 2002 р. кількість чеченців у районі становила 75 осіб (1,1%), росіян - 6.615 осіб (95,9%).
Але в цілому "чеченізація" нечерноземної глибинки у 90-і не принипилась, просто відбулось перетікання у більш благополучні райони. Так, кількість чеченців у Тверській області виросла з 1.785 до 2.724, на 53% (при зменшенні населення області на 12%). При цьому жили вони в абсолютній більшості у провінції - у 1989 р. з 1.785 чеченців в обласному центрі проживало тільки 159 осіб (8,9%), у 2002 р. не набагато більше - з 2.724 - 340 осіб (12,5%).
Лідерами з темпів чеченізації став Вишневолоцький р-н (без м.Вишній Волочек). У 1989 там було всього 5 чеченців, у 2002 р. вже 179. У Вишньому Волочку 2 у 1989 р. і 41 у 2002 р. Тобто приріст у 20-40 разів.
Лідерами за кількістю чеченців серед районів стали Старицький та Спіровський райони. Останній за їх кількістю майже не поступався Твері.
Спіровський район - 35 чеченців у 1989 р. і 286 у 2002 р. (+717%)
Старицький район - 70 чеченців у 1989 р. і 216 у 2002 р. (+209%)
Зубцовському р-ні 47 чеченців у 1989 р. і 128 у 2002 р. (+172%)
Краснохолмський р-н - 90 чеченців у 1989 р. і 128 у 2002 р. (+42%)
Частка чеченців у населенні для цих районів виглядає так:
Вишневолоцький р-н
1989 - 0,02%
2002 - 0,64%
Спіровський р-н
1989 - 0,25%
2002 - 2,16% (найвищий показник у Тверській обл. у 2002 р.)
Старицький р-н
1989 - 0,26%
2002 - 0,86%
Зубцовський р-н
1989 - 0,24%
2002 - 0,68%
Краснохолмський р-н
1989 - 0,51%
2002 - 0,87%
Нажаль не знайшов повного нац.складу Тверської області за 2010 р., де була б показана кількість чеченців. За логікою, їх кількість мала б трохи зменшитись, внаслідок повернення біженців. Але з іншого боку, природний приріст і новоприбулі мігранти могли і нівелювати цей процес. Почекаємо, коли буде опубліковано повні дані по регіонах.
Ну і наостанок, чтиво на тему - Горцы Среднерусской возвышенности
- Чечено-Інгушська АРСР - 734,5 тис.
- Дагестанська АРСР - 57,9 тис.
- Ростовська обл. - 17,2 тис.
- Ставропольський край - 15 тис.
- Волгоградська обл. - 11,1 тис.
- Калмицька АРСР - 8,3 тис.
- Астраханська обл. - 7,9 тис.
- Саратовська обл. - 6 тис.
(клікабельно)
Серед районів Чечні майже мононаціональними (>90%) були 7 південних і центральних районів на території сучасної ЧР (Ачхой-Мартанівський, Веденський, Гудермеський, Надтеречний, Ножай-Юртівський, Урус-Мартанівський, Шалінський). Відчутна частка меншин проживала у Грозненському (чеченці 85%, росіяни 9%) та Совєтському (чеченці 88%, аварці 12%) районах. І, нарешті, два північні райони мали строкатий склад - Шелковський район (чеченці 38%, росіяни 32%, ногайці 15%) та Наурський (чеченці 59%, росіяни 36%).
У м.Грозний чеченців було 30,5% (найбільше у Октябрському районі - 37%, найменше у Ленінському - 24%). У м.Гудермес - 57-59% (у різних джерелах по-різному). Крім того серед міст багато чеченців було у дагестанському Хасав-Юрті - 32%, та інгушському Малгобеку - 8%
Немало чеченців проживало і у районах Дагестану: Хасавюртівський район (25%), Новолакський (23%), Казбековський (10%), Бабаюртівський (7%). А також у Малгобеківському р-ні на території Інгушетіі (16%). Дуже багато їх було і на південному сході Ростовської області - Заветинський район з 18,1% чеченців це щось, як і Ремонтненський район з 9,0%. Велика кількість чеченців проживала і в окремих районах Калмикії, Астраханської обл. та Ставропольського края (по 5-6%)
Але найбільші несподіваним для мене стало розселення чеченців на півночі, у центрально-російських областяхне. Про чеченців нечерноземної зони напишу детальніше.
Як відомо, у депресивних районах нечернозем'я, внаслідок тривалої депопуляції, робочі руки закінчились ще за радянської влади. Тож доводилось заохочувати трудову міграцію з регіонів з надлишком робочої сили, до яких відносилась і ЧІАРСР. Судячи з результатів перепису, у центральній Росії чеченські шабашники в основному окучували 3 регіони - Тверську-Новгородську області (основний напрямок), а також другорядні - Костромську та Орловську області. Так, наприклад у 1,6-мільйонній Калінінській (Тверській) області жило стільки ж чеченців скільки і у 51-мільйонній УРСР, 1.785 і 1.844 відповідно, у Орловській обл. - 1.020, у Новгородській і Костромській по 500-700.
У 4 районах центральної Росії чеченці виявились другою за чисельністю національністю після росіян, випередивши українців. У Костромській області це Межевський р-н, у Орловській - Покровський р-н. На території основного ареалу - північному сході Калінінської і південному сході Новгородської у 1989 р. було 2 райони з дуже високою представленістю чеченців: Молоковський р-н Калінінської обл. (2,0%) та Мошенський р-н Новгородської обл. (1,5%). Як Молоковський, так і Мошенський райони - дуже депресивні місця, віддалені від обласних центрів і сильно вражені депопуляцією. Так, населення Молоковського району за 1970 - 1989 рр. скоротилось на 33%, з 13.232 до 8.931, населення Мошенського району - на 32%, з 15.758 до 10.679. І взагалі ті місця благополучністю ніколи не вирізнялись.
Згадка про чеченців у ті часи є і на місцевому сайті.
Кипел яркими событиями 1985 год. Поднимать Нечерноземье приехали чеченцы, около 40 человек. Поселились в Рашино, организовав филиал. Дали им 500 гектаров совхозной земли, три трактора, ещё два взяли с «Сельхозтехники». Но больно толку с этого не вышло. Взялись за работу хорошо только поначалу. Начали садик строить, жилище, картофель, зерновые растили. К Дню сельского хозяйства даже со своей художественной самодеятельностью выступали в Молокове. Но всё это быстро им надоело. Через два с лишним года, разломав технику, разбежались кто куда. - http://molkrai.info/land
Хоча тут написано про невелику частину чеченців Молоковського району, але дійсно більшість там не затрималась. Що видно з результатів перепису 2002 р. (на щастя, чеченці є однією з вибраних національностей, поряд з росіянами, азербайджанцями, таджиками та циганами, по яким є відносно повні дані).
Населення найбільш чеченського Молоковського району у 1989 р. складало 8.931 осіб постійне і 8.477 наявне (до якого і відноситься національний поділ). З цих 8.477 осіб чеченців було 173 осіб (2,04%), росіян - 7.961 осіб (93,91%).
За 1989 - 2002 рр. населення Молоковського району зменшилось на 21%, з 8.931 до 7.015. Кількість чеченців за цей період зменшилась на 57%, тоді як кількість росіян тільки на 17%. У 2002 р. кількість чеченців у районі становила 75 осіб (1,1%), росіян - 6.615 осіб (95,9%).
Але в цілому "чеченізація" нечерноземної глибинки у 90-і не принипилась, просто відбулось перетікання у більш благополучні райони. Так, кількість чеченців у Тверській області виросла з 1.785 до 2.724, на 53% (при зменшенні населення області на 12%). При цьому жили вони в абсолютній більшості у провінції - у 1989 р. з 1.785 чеченців в обласному центрі проживало тільки 159 осіб (8,9%), у 2002 р. не набагато більше - з 2.724 - 340 осіб (12,5%).
Лідерами з темпів чеченізації став Вишневолоцький р-н (без м.Вишній Волочек). У 1989 там було всього 5 чеченців, у 2002 р. вже 179. У Вишньому Волочку 2 у 1989 р. і 41 у 2002 р. Тобто приріст у 20-40 разів.
Лідерами за кількістю чеченців серед районів стали Старицький та Спіровський райони. Останній за їх кількістю майже не поступався Твері.
Спіровський район - 35 чеченців у 1989 р. і 286 у 2002 р. (+717%)
Старицький район - 70 чеченців у 1989 р. і 216 у 2002 р. (+209%)
Зубцовському р-ні 47 чеченців у 1989 р. і 128 у 2002 р. (+172%)
Краснохолмський р-н - 90 чеченців у 1989 р. і 128 у 2002 р. (+42%)
Частка чеченців у населенні для цих районів виглядає так:
Вишневолоцький р-н
1989 - 0,02%
2002 - 0,64%
Спіровський р-н
1989 - 0,25%
2002 - 2,16% (найвищий показник у Тверській обл. у 2002 р.)
Старицький р-н
1989 - 0,26%
2002 - 0,86%
Зубцовський р-н
1989 - 0,24%
2002 - 0,68%
Краснохолмський р-н
1989 - 0,51%
2002 - 0,87%
Нажаль не знайшов повного нац.складу Тверської області за 2010 р., де була б показана кількість чеченців. За логікою, їх кількість мала б трохи зменшитись, внаслідок повернення біженців. Але з іншого боку, природний приріст і новоприбулі мігранти могли і нівелювати цей процес. Почекаємо, коли буде опубліковано повні дані по регіонах.
Ну і наостанок, чтиво на тему - Горцы Среднерусской возвышенности