так вип'ємо ж за хуячечну... ой, за Інститут історії України!
Ось вам реакція на інтерв'ю "українського історика, завідувача відділом Інституту історії України НАНУ Станіслава Кульчицького". Далі цитати зі статті і мої - вкрай не професійні - коментарі.
> Це той епізод в історії українсько-польських відносин, з приводу якого поляки і українці дотримуються різних думок, і тут нас не може щось об’єднати.
Чому він розписується за всіх українців? Українці в більшості своїй про цю тему взагалі не знають, а якщо і знають - то вельми умовно.
> Невідомо, яка кількість поляків - жінок, дітей і чоловіків - була буквально вирізана тими селянами, які кинулися на них під місцевим керівництвом УПА.
Казка про кровожерних селян-українців (тут йдеться про більшість, правда?) ображає мене як українця.
> Така акція тривала впродовж одного-двох днів.
"Акція нищення поляків" тривала мінімум півроку на Волині, а потім і в Галичині
> З іншого боку, вирізали українські сім'ї на цій же території, на Волині, не в Галичині як раз, а більше на Волині, впродовж багатьох років - ще і до нападу Гітлера на Польщу, особливо вже після смерті Пілсудського. І впродовж всієї вже війни - тобто в 41 році, в 40 році, в 42 році. Ішла така етнічна, можна сказати, війна
Скільки українських сімей вирізали в Польщі з 12 травня 1935 по 1 вересня 1939 року? Так-так, це саме "ще і до нападу Гітлера на Польщу, особливо вже після смерті Пілсудського".
> Але була взаємна ненависть. Причому, викликана не якимись національними гаслами, під якими воювала УПА, а суто матеріальними, земельними суперечками.
Ще одна казка.
> В 1930 році виник колосальний конфлікт , так звана "пацифікація", коли польська армія пішла в українські села і почала пороти селян так, як це робили російські жандарми у XIX столітті. Так народилася ОУН.
Взагалі-то пацифікація 1930 року - відповідь на ОУНівську акцію саботажу. ОУН утворилась 1929 року, соромно не знати.
> Але на своїх кашкетах вони носили тризуб, вони користувалися нашим національним жовто-блакитним прапором набагато раніше, ніж ми самі взяли цей прапор за державний.
Але вже після того, як це зробила УНР. представників УНР - загони Бульби-Боровця - бандерівці знищували. Це з приводу "наших".
ВИСНОВОК: текст - суцільна лажа. З такими істориками Україні випадає вести науковий діалог не з Європою, а з ЛНР максимум. На жаль. Виникає логічне питання: як історик може настільки впевнено підбрехувати?
"Состоял в КПСС более тридцати лет (1960-1991). Защитил докторскую диссертацию на тему «Внутренние ресурсы социалистической индустриализации (1925-1927 гг.)». В советское время сделал успешную карьеру на работах о периоде индустриализации и опровержении теории о сознательно устроенном голоде. В 1988 году КПУ поручила Кульчицкому возглавить секретную комиссию по расследованию этого голода. Комиссия была создана как ответный шаг на появившиеся публикации исследовательской комиссии при Конгрессе США под началом Джеймса Мейси, из которых следовало, что голод имел искусственное происхождение и был вызван политикой, проводимой большевистской партией. В вышедшей в результате работы комиссии работе «1933: трагедия голода», опубликованной в марте 1988 года в «Украинском историческом журнале», Кульчицкий писал, что представление об организованном голоде на Украине не только глубоко ошибочное, но и «иррациональное», то есть антинаучное. Что хотя с продуктами питания в 1932-1933 годах были серьёзные проблемы, но усилиями властей смертность от голода была минимизирована. Выводы комиссии снимали с правящей коммунистической партии обвинения в организации голода[1]. До самого краха Советского Союза - до 1991 года - был членом идеологической комиссии при ЦК Коммунистической партии Украины.
После 1991 года полностью изменил направление своих историко-идеологических разработок. Руководитель рабочей группы историков при Правительственной комиссии по изучению деятельности ОУН-УПА. Современные работы С. В. Кульчицкого преимущественно посвящены попыткам обоснования героизации и реабилитации ОУН-УПА и теории о «голодоморе-геноциде украинского народа»"