не стримався, щоб не написати. Кажете маємо зараз багатоетнічну і взагалі різнобарвну державу. Але ж раніше мали ще більш багатоетнічну і ще більш різнобарвну - СССР. Нафіга тоді та Україна була потрібна - будували б собі різнобарвність і багатоетнічність у вже сформованій державі, нє?Чи все -таки та Україна для чогось була потрібна? (Поляки, замахавшись будувати багатоетнічну і різнобарвну Польщу, зупинились на державі у своїх етнічних кордонах, вважаю - для українців це єдиний шлях для процвітання. І для України також).
річ у тім, що Українська РСР також була державою, що в свою чергу входила до союзної держави. можна було б будувати різнобарвність у союзі з росією, але якось так вийшло, що союзний центр цієї різнобарвності хотів лише на словах - як у культурному, так і в економічному плані.
Власне . УРСР. ОК. Різнобарвна. Але до чого тут Україна - хз. І як тоді українці з етнічних українських земель Румунії, Словаччини чи Польщі, якщо Україна для громадян України, а не для українців ? Вони вже для вас чужі і не обходять?
Україна - це УРСР, що проголосила вихід зі складу СРСР. На часть цього ми святкуємо 24 серпня - День Незалежності.
Забезпеченням культурних потреб етнічних українців, що є громадянами інших держав, має займатися МЗС разом з Мінкультом. При цьому джерелом влади в Україні етнічні українці з Арґентини не є, а етнічні росіяни з Харкова - є.
В Акті проголошення незалежності Украіни від 24 серпня немає ані слова про УРСР, зате сказано про продовження тисячолітньої традиції державотворення в Україні.
Взагалі - виводити Україну з УРСР - це все -одно що на гівно наліпити яскраву обгортку - виглядає красиво, але смердить так само.
Щодо етнічних українців , негромадян України поза межами Украіни - на якій підставі МЗС чи Мінкульт має забезпечувати їхні потреби, коли у нас різнобарв"я" ?Яким боком тоді українці - негромадяни України до цієї держави, якщо вона не українська , а різнобарвна ? І взагалі - яким боком тоді українська держава до тих українців, хто мешкає в Україні (Марморощина, Холмщина, Пряшівщина),але поза межами української держави? Від кого вони можуть сподіватися на допомогу, хоча б таку, як українські румуни, угорці, поляки, росіяни, якщо української держави нема , натомість є якась різнобарвна держава? (хоча, звісно, джерелом влади на відміну від громадян України вони не є і не мають бути).
а) "В Акті проголошення незалежності Украіни від 24 серпня немає ані слова про УРСР" - брехня
б) "зате сказано про продовження тисячолітньої традиції державотворення в Україні" - ланкою якого є УРСР
в) "на якій підставі МЗС чи Мінкульт має забезпечувати їхні потреби" - на підставі відповідного закону.
г) "Від кого вони можуть сподіватися на допомогу, хоча б таку, як українські румуни, угорці, поляки, росіяни, якщо української держави нема , натомість є якась різнобарвна держава" - в росіян теж нема, є різнобарвна. Бідні, безпомічні.
а) В акті проголошення незалежності про УРСР нема АНІ слова. Єдине - згадано орган, що проголосив цей акт - Верховна Рада УРСР
б) УРСР - колоніальне утворення, нав"язане ззовні , що не має нічого спільного з традицією державотворення в українців
в)звичайно, що на підставі закону, тільки от чому потреби саме українців, а не поляків, угорців, греків чи інших представників різнобарв"я?
г)"можна було б будувати різнобарвність у союзі з росією, але якось так вийшло, що союзний центр цієї різнобарвності хотів лише на словах - як у культурному, так і в економічному плані" - ваші слова щодо різнобарв"я в Росії.
а, б)Русь , нав"язана варягами - це аналог теперішньої України, яка була нав"язана Верховною Радою УРСР. Варягів, що були підлеглі зовнішнім силам (якщо такі були звичайно) ми ж не вважаємо частиною традиції, так само не маємо вважати і УРСР. в)Ну яка Україна -така і підтримка, що тут ще скажеш. г)З того часу щось змінилося? Росія стала більш різнобарвною?
Брррр. Щось ви мене не зрозуміли. Русь з князями -варягами , звичайно, є нашою традицією. Аналог теперішньої України. Предки тих князів, що служили чужим , нашою традицією не є. Аналог УССР . (хоча, звичайно, аналогія не повна, так як ніби не було варягів, що сиділи на столі в Києві і платили дань кудись у варяжчину).
Тобто, чужокровні князі, що силою встановили тут свою династію - це наша традиція, а Тичина, Скрипник, Довженко та інші функціонери УРСР - це частина чужої традиції?
Так, звичайно. Тичина чудовий поет, Довженко -режисер, письменник. В цьому вони є частиною української традиції. Але щодо державного будівництва - ані разу. Це частина чужої неоімперської російської традиції, яка не бачила Україну поза її рамками. Навіть якщо припустити, що дехто з них, як наприклад Скрипник, ставив вище інтереси України, то це був спротив до політики УРСР. Говорити, що УРСР це частина нашої державотворчої традиції це те ж само, що говорити, що Королівство Галіції і Лодомерії є частиною української державної традиції, адже в її виборних органах було приcутньо також багато українців. Знову ж таки можна вважати частиною нашої державотворчої традиції австрійців Вільгельма фон Габсбурга чи німця Антона Кравса, які мали дотичність до УНР чи ЗУНР, але аж ніяк функціонерів підневільного Росії УССР-а, чи наприклад етнічного українця Михайла Корибута Вишневецького, що був королем Речі Посполитої.
Підневільного - це маніпуляція з вашої сторони. А щодо співробітництва -Розгляньте це через призму інтересів України (не УССР), окупованої на той час Совдепом, і порівняйте з позицією Мельника, наприклад.
Reply
от і вийшла держава УРСР зі складу держави СРСР.
Reply
Reply
Забезпеченням культурних потреб етнічних українців, що є громадянами інших держав, має займатися МЗС разом з Мінкультом. При цьому джерелом влади в Україні етнічні українці з Арґентини не є, а етнічні росіяни з Харкова - є.
Reply
Взагалі - виводити Україну з УРСР - це все -одно що на гівно наліпити яскраву обгортку - виглядає красиво, але смердить так само.
Щодо етнічних українців , негромадян України поза межами Украіни - на якій підставі МЗС чи Мінкульт має забезпечувати їхні потреби, коли у нас різнобарв"я" ?Яким боком тоді українці - негромадяни України до цієї держави, якщо вона не українська , а різнобарвна ? І взагалі - яким боком тоді українська держава до тих українців, хто мешкає в Україні (Марморощина, Холмщина, Пряшівщина),але поза межами української держави? Від кого вони можуть сподіватися на допомогу, хоча б таку, як українські румуни, угорці, поляки, росіяни, якщо української держави нема , натомість є якась різнобарвна держава? (хоча, звісно, джерелом влади на відміну від громадян України вони не є і не мають бути).
Reply
б) "зате сказано про продовження тисячолітньої традиції державотворення в Україні" - ланкою якого є УРСР
в) "на якій підставі МЗС чи Мінкульт має забезпечувати їхні потреби" - на підставі відповідного закону.
г) "Від кого вони можуть сподіватися на допомогу, хоча б таку, як українські румуни, угорці, поляки, росіяни, якщо української держави нема , натомість є якась різнобарвна держава" - в росіян теж нема, є різнобарвна. Бідні, безпомічні.
Reply
б) УРСР - колоніальне утворення, нав"язане ззовні , що не має нічого спільного з традицією державотворення в українців
в)звичайно, що на підставі закону, тільки от чому потреби саме українців, а не поляків, угорців, греків чи інших представників різнобарв"я?
г)"можна було б будувати різнобарвність у союзі з росією, але якось так вийшло, що союзний центр цієї різнобарвності хотів лише на словах - як у культурному, так і в економічному плані" - ваші слова щодо різнобарв"я в Росії.
Reply
б) Це не має жодного значення: Русь теж була нав'язана варягами, а нічого, стала частиною традиції.
в) Напевне тому, що так вирішили обрані різнобарвним українським народом парламентарі?
г) Мої слова щодо союзного центру в СРСР. А ви про що подумали?
Reply
в)Ну яка Україна -така і підтримка, що тут ще скажеш.
г)З того часу щось змінилося? Росія стала більш різнобарвною?
Reply
Reply
Reply
Reply
Говорити, що УРСР це частина нашої державотворчої традиції це те ж само, що говорити, що Королівство Галіції і Лодомерії є частиною української державної традиції, адже в її виборних органах було приcутньо також багато українців.
Знову ж таки можна вважати частиною нашої державотворчої традиції австрійців Вільгельма фон Габсбурга чи німця Антона Кравса, які мали дотичність до УНР чи ЗУНР, але аж ніяк функціонерів підневільного Росії УССР-а, чи наприклад етнічного українця Михайла Корибута Вишневецького, що був королем Речі Посполитої.
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment