Зокрема, запитують: ти от
критикуєш всеукраїнський рух "Відсіч", а в чому ти з ним не згоден принципово? Відповідаю: у дуже суттєвих моментах. Ось наприклад
Я згоден з фразами про 10 тисяч і 2 мільйони, більш за те: достатньо навіть 5 і 500 тисяч. Проблема в тому, що на третьому році свого існування рух "Відсіч" збирає в столиці 100-150 учасників всеукраїнської кампанії проти деградації освіти.
Нагадаю: 1% від двох мільйонів - це 20 000. Тобто, через три роки свого існування рух не досяг і 1% від 1% від заявленої мети.
В чому ж помилка?
Та от:
у фразі "Сто тисяч листівок з викриттям зловживань влади знизять її рейтинг краще за всі телевізійні та інтернет-дискусії". Ця фраза така ж правдива, як і "Сто тисяч автоматів Калашникова забезпечать перемогу в будь-якій битві".
Важлива не лише кількість, але й якість. Іржавий автомат у руках невмілого солдата - далеко не запорука перемоги.
Для того, щоб 100 000 листівок справді спрацювали - їх треба розробити грамотно, з врахуванням психології потенційного читача. А акцентування на кількості, а
не якості - це шапкозакидництво.
Саме через це, а також через
нездатність до самокритики та аналізу помилок, рухи типу "Відсічі" не шкодять режиму, а лише допомагають йому, перетворюючи сотні молодих активістів на розчарованих у громадянській діяльності циніків.
До речі, ще щодо цифр: 2 000 демонстрантів, готових стояти до останнього - краще, ніж 10 000 таких, що прийшли потусити на пару годин.