що таке "неякісна боротьба" і як вона допомагає режиму
Для початку картинка з порівнянням кількості учасників заходу
А далі - перші коментарі на УП
Більш ніж впевнений, що коментатори - або проплачені тролі, або співробітники міністерства Табачника. Але факт лишається фактом: неефективні структури лише працюють на руку владній пропаганді, і їм ще дуже пощастило, що влада не застосовує проти них "важку артилерію".
Як це діє? Спочатку всеукраїнський рух спротиву режиму очолюють неадекватні люди з глибокими психологічними комплексами. Це стається передусім тому, що адекватні люди з ряду причин не хочуть братися за громадську роботy - від "мені сім'ю годувати треба" до "я не маю достатніх організаційних здібностей".
З часом неадекватні люди витісняють зі структури адекватних - чисто за Паркінсоном. І настає самозадоволення. Структура працює на тяп-ляп, продукує неякісну агітаційну продукцію, орієнтовану на невідомо кого, збирає мізерні "всеукраїнські" акції, всіх учасників яких можна посадити в один автобус - і навіть не визнає, що це профанація, а не боротьба!
Суспільство погоджується на такий стандарт: журналісти навіть таку халтуру називають "акцією протесту", треба ж їм хоч щось висвітлювати. Опозиційні політики апелюють до кількох десятків "всеукраїнських" протестувальників - треба ж їм до когось апелювати.
А сотні тисяч студентів зростають у впевненості, що політична боротьба - справа кількох фанатиків, які до того ж часто "перегоряють", а на їх місце приходять нові - не змінюючи загальних масштабів протесту. Це дуже вигідно владі: тяп-ляп структури "випускають пару" найактивніших і роблять циніками всіх інших.
Кажуть, на безріччі і рак - риба. Так от: поки ми називатимемо рака рибою - так і житимемо на безріччі.
А далі - перші коментарі на УП
Більш ніж впевнений, що коментатори - або проплачені тролі, або співробітники міністерства Табачника. Але факт лишається фактом: неефективні структури лише працюють на руку владній пропаганді, і їм ще дуже пощастило, що влада не застосовує проти них "важку артилерію".
Як це діє? Спочатку всеукраїнський рух спротиву режиму очолюють неадекватні люди з глибокими психологічними комплексами. Це стається передусім тому, що адекватні люди з ряду причин не хочуть братися за громадську роботy - від "мені сім'ю годувати треба" до "я не маю достатніх організаційних здібностей".
З часом неадекватні люди витісняють зі структури адекватних - чисто за Паркінсоном. І настає самозадоволення. Структура працює на тяп-ляп, продукує неякісну агітаційну продукцію, орієнтовану на невідомо кого, збирає мізерні "всеукраїнські" акції, всіх учасників яких можна посадити в один автобус - і навіть не визнає, що це профанація, а не боротьба!
Суспільство погоджується на такий стандарт: журналісти навіть таку халтуру називають "акцією протесту", треба ж їм хоч щось висвітлювати. Опозиційні політики апелюють до кількох десятків "всеукраїнських" протестувальників - треба ж їм до когось апелювати.
А сотні тисяч студентів зростають у впевненості, що політична боротьба - справа кількох фанатиків, які до того ж часто "перегоряють", а на їх місце приходять нові - не змінюючи загальних масштабів протесту. Це дуже вигідно владі: тяп-ляп структури "випускають пару" найактивніших і роблять циніками всіх інших.
Кажуть, на безріччі і рак - риба. Так от: поки ми називатимемо рака рибою - так і житимемо на безріччі.