Двадцять один рік самотності
цього дня я згадаю Юрка. згадаю і всіх своїх "свідомих" приятелів, з більшістю котрих вже давно не спілкувався. вони - "свідомі" - живуть самі собі, цілком незалежно від більшості українського народу. а народ живе у своїй незалежності. ніхто ні від кого не залежить, ні від кого нічого не залежить - особливо якщо існувати тихенько і не висуватися. така от незалежність, більше схожа на самотність.
і змінювати насправді теж ніхто нічого не хоче. ні ті, на своїй мікромітингах, ні ті, у своїх запльованих електричках. ну, майже ніхто.