про мужність

Jul 26, 2012 15:12

- Це є і буде, доки українці не знайдуть в собі сили передивитися свою історію і вибачитися. Я знаю ­- це боляче! Але подивіться на Польщу. Про поляків теж думали як про антисемітів. Але десь 10 років тому вийшла дуже важлива для Польщі книга Яна Ґросса «Сусіди». Ґросс описав випадок, коли в одному невеличкому містечку східної Польщі місцеве єврейське населення знищили не німці, а польські сусіди, причому знищили у найжорстокіший спосіб. Для поляків ця книжка стала шоком. Перша реакція була дуже природна - він це все вигадав, це частина антипольської пропаганди. Але Ґросс насправді ґрунтувався на документах. Показово, що в комуністичній Польщі всіх тих людей, які це зробили, ­­- виправдали. І що головне, розповідь Ґроса не вкладалася в уявлення поляків про себе.

Поляки казали: «Ми завше були жертвами, Польща - це Христос народів. Ми на себе прийняли всі жертви!». А тут раптом кажуть: поляки були не тільки жертвами, а поляки були й катами. Була страшна дискусія, яка тривала понад рік, у якій брало участь практично все суспільство - і президент, і церква особливо, й історики. Але чим закінчилося? Закінчилося тим, що президент Квасневський і голова церкви знайшли в собі мужність вибачитися. Сказали: так, ми, поляки, в окремих випадках чинили як кати. Знайшли мужність! Тепер вже виявилося, що цей випадок, який описав Ґросс, не був єдиний, їх було багато. Так само, як і на українській території. Але ми про це не говоримо, бо не хочемо говорити! Про це говорить Колесніченко, але відомо, в яких цілях.

Звідси http://www.radiosvoboda.org/content/article/24644777.html

Польща, нарите в нетрях, немоє, кліо

Previous post Next post
Up