Навіть якщо дід справді злочинець (що не факт, справа заплутана) - його вирок навряд чи можна вважати справедливим.
Припустімо, що полоненого червоноармійця змусили бути вбивцею, припустімо, що він навіть і не сильно проти був. Але. Всіх його німецьких керівників (яких не стратили одразу по війні) давно відпустили на волю. А тут дід скоріше за все помре в тюрязі - хоча його ступінь провини значно менший.
Кому це треба? Та ж Німеччині: показати що останній з засуджених воєнних злочинців - не німець, а слов'янин. Типу, не німці винні в Холокості, погані люди скрізь є.
Таке життя. Дем'янюку не пощастило: його батьки не відстояли вільну українську державу, його нащадки не змогли зробити з вільної України щось більш-менш шановане і поважане. Отже, він виявився "дідусем для биття". Буває.