Взагалі, мене задовбує прагнення деяких "націоналістів" звести свою діяльність виключно до боротьби з привидами минулого. Але є такі дати, не відзначати котрі неможливо. 1 березня - це день закінчення першої більшовицької окупації нашої столиці, окупації, що залишила по собі гори трупів, біль і страх. Вшанування жертв подібних трагедій - це неодмінна ознака одужання суспільства. Усвідомлення того, наскільки важливою є власна незалежна держава і до яких наслідків може призвести безвідповідальність політиків - це безпосередній наслідок відзначення таких дат.
Коротко кажучи - хто має бажання долучитись до вшанування пам'яті жертв першої більшовицької окупації - озивайтесь, цієї неділі річниця.