Мені тут з Польщі надіслали книгу Мотики, про яку йдеться в ось цій
статті. Зокрема й таке.
Сьомий: міт героїчного початку
В історіографії прийнято вважати атаку на німецький постерунок у Володимирці 7-8 лютого 1943 за першу акцію бандерівських партизанів, яка, мовляв, засвідчила, що "ОУН(Б) очолила боротьбу з ворогом".
Польський історик доводить, що акція звільнення діяча ОУН мала своє продовження ранком наступного дня, коли її учасники зупинилися на постій. Після допиту полонених вбили також близько півтораста мешканців польського села
Парослі (Сарненського району, тепер - Рівненщина).
Загибель польського цивільного населення у цій акції лягає тінню на героїчний міт початку.
Отже, я вирішив перекласти цей шматок тексту. Перший загін УПА розбив німецький відділок поліції і...
По роззброєнні відділку поліції і звільненні "Діброви" "перша сотня" УПА відійшла з Володимирця. Однак це не був кінець акції, а лише початок рейду. По виході з містечка підлеглі Перегиняка попрямували в бік заселеної поляками колонії
Паросля.
Паросля, повіт Сарни, була доволі заможним селом, в котрому мешкало 27 польських родин. Постала в 19 столітті, її мешканці займалися сільським господарством та працею в лісі. Вранці 8 або 9 лютого 1943 року сотня "Довбешки-Коробки" увійшла в село. Представилися як відділ совєтських партизанів і поставили вимогу нагодувати їх. До кожної хати зайшло кілька нападників. Керівництво відділу разом з в'язнями (козаками-колаборантами, взятими в полон у Володимирці) розквартирувалися в помешканні Колодинських. Виставили варту і затримували всіх, хто випадково проїздив через село. Піся їжі, ополудні, допитали взятих у полон козаків, після чого зарубали їх сокирами. Одночасно поляків поінформували про підготовку до атаки на сусідню залізничну лінію і тому запропонували дозволити їх зв'язати - це мало вберегти село від німецької помсти. Навіть якщо деякі поляки мали сумніви щодо намірів "совєтських партизанів", то й так були зтероризовані не в стані до опору. Зв'язаних мешканців села нападники по черзі забили сокирами. Не пожаліли навіть дітей. В одному з будинків знайдено потім прибите багнетом до столу немовля, в уста якого було вкладено шматок недоїденого огірка.
Вбито таким чином 155 осіб - мешканців Парослі а також проїзджих. Вціліло 12 тяжко поранених осіб. Після відходу з Парослі по дорозі до Цепцевич упівці на хуторі Туптин вбили чергових 15 поляків. Частину людей по нападі відпущено додому, решта пішла до лісового табору.
(...)
30 липня 1943 року упівці спалили порожні будинки в Парослі. На місці села працівники колгоспу посадили сосновий ліс. На щастя, заціліла сама могила, хоч поставлений на ній хрест розпався в 1970-х роках. Один з навколишніх українських мешканців повівся гідно поваги: з власної ініціативи встановив новий хрест, а 1995 року - маленький обеліск. Також огородив могилу, щоб захистити її від лісових звірів.
в опитуванні можна вибирати кілька варіантів
Poll там, на півночі Волині P.S. Якщо вірити наведеній інформації, то в перші ж дні своєї діяльності УПА маскувалась під совєтських партизанів з метою знищення мирного населення. При цьому наші "націоналісти" люблять звинувачувати більшовицькі "псевдобоївки", які робили фактично те саме.