(no subject)
ГІМН КОХАННЮ У ЛОЛИНІ
20 років у селі Лолин Долинського району відбувається Свято Франкової ліричної поезії. Аж не віриться! Вже не має одного із співініціаторів цього літературного дійства Ярослава Дорошенка (1931-2007). Це він, очолюючи Івано-Франківську обласну організацію НСПУ в 90-х роках минулого століття, разом із поетом Василем Олійником із Долини винесли на собі весь тягар проведення цього літературного свята.
Не так легко все відбувалося, але ентузіазм ще однієї людини, сільського голови, Івана Даця, перемогли труднощі і чиновницьку інертність й зробили свято справжньою культурною візитівкою Долинщини.
Учасниками свята були не тільки прикарпатські письменники, хоча насамперед вони, не тільки письменники, вихідці з Долинщини (Юлія Курташ-Карп, Олесь Дяк, Василь Щеглюк), - це свято Франкової поезії, гімн коханню - молодого Івана Франка (1856-1916) і попівни Ольги Рошкевич (1855-1935), батько якої Михайло мав парафію в Лолині.
Вперше я побував на святі на початку 2000-х, разом із Ярославом Дорошенком та Олександром Смоляком. Головне, що до цього літературно-мистецького свята чекають не тільки літератори, але й самі лолинці. Так плекається традиція. Плекається, виховується покоління на слові Франка і творчости сучасних українських письменників.
Сьогодні Свято має обласний статус. Гадаю, в перспективі це має бути всеукраїнський фестиваль слова. Особливо важливо це сьогодні, в час коли сучасні герострати замахнулися на найсвятіше - на українську мову.
Сподіваюся, подібне святотатство у них не пройде. А письменники Прикарпаття роблять те, що їм належиться - словом захищають, витворюють український культурний простір.
Цьому стратегічному завданню служить і ця Антологія, якою ми відзначаємо 20-річчя свята Франкової ліричної поезії в Лолині.
20 років у селі Лолин Долинського району відбувається Свято Франкової ліричної поезії. Аж не віриться! Вже не має одного із співініціаторів цього літературного дійства Ярослава Дорошенка (1931-2007). Це він, очолюючи Івано-Франківську обласну організацію НСПУ в 90-х роках минулого століття, разом із поетом Василем Олійником із Долини винесли на собі весь тягар проведення цього літературного свята.
Не так легко все відбувалося, але ентузіазм ще однієї людини, сільського голови, Івана Даця, перемогли труднощі і чиновницьку інертність й зробили свято справжньою культурною візитівкою Долинщини.
Учасниками свята були не тільки прикарпатські письменники, хоча насамперед вони, не тільки письменники, вихідці з Долинщини (Юлія Курташ-Карп, Олесь Дяк, Василь Щеглюк), - це свято Франкової поезії, гімн коханню - молодого Івана Франка (1856-1916) і попівни Ольги Рошкевич (1855-1935), батько якої Михайло мав парафію в Лолині.
Вперше я побував на святі на початку 2000-х, разом із Ярославом Дорошенком та Олександром Смоляком. Головне, що до цього літературно-мистецького свята чекають не тільки літератори, але й самі лолинці. Так плекається традиція. Плекається, виховується покоління на слові Франка і творчости сучасних українських письменників.
Сьогодні Свято має обласний статус. Гадаю, в перспективі це має бути всеукраїнський фестиваль слова. Особливо важливо це сьогодні, в час коли сучасні герострати замахнулися на найсвятіше - на українську мову.
Сподіваюся, подібне святотатство у них не пройде. А письменники Прикарпаття роблять те, що їм належиться - словом захищають, витворюють український культурний простір.
Цьому стратегічному завданню служить і ця Антологія, якою ми відзначаємо 20-річчя свята Франкової ліричної поезії в Лолині.