Чернівці - подорож до старої Європи
Якщо ви ніколи не бували в Празі чи Відні чи Парижі, побувайте в Чернівцях - і ви зрозумієте, що таке стара Європа.
Невеликі вуличкі, викладені кам’яною бруківкою, огорнуті невисокими домами - кожен свого кольору - з червоними дахами. Якщо маленькі вулички з бруківкою можна побачити і у Львові, то різнокольорові будинки можна побачити мабуть лише в Чернівцях. Міська Рада тут блакитно-глазурова, будинок драматичного театру - зелений, РАГс - яєчно-жовтий.
Перша письмова згадка про Чернівці датується 1408 роком, але саме містечко існувало ще задовго до цього. Місто побувало у складі і Молдови (з 1359 р.), і Австро-Угорської імперії (з 1774 р.), і Румунії (з 1918 р.), тому не дивно, що Чернівці вибиваються з загальної картини українських міст своїм європейським виглядом. В архітектурі міста залишилися елементи кожної держави-власника. Тут повно старих пам’яток та будівель з багатою історією. До того ж Чернівців не торкнулася руйнівна сила Другої Світової Війни, місто не було зруйноване, як багато інших міст України. Однак на території міста були створені концтабори, було розстріляно і замучено тисячі євреїв. Воз’єднання Чернівців з Україною відбулося у 1940 році.
Перлиною Чернівців (вибачайте за штамп:) є Чернівецький національний університет - колишня резеденція буковинських митрополитів архітектора Йозефа Главкі (чех). Будували резиденцію з 1864 по 1882 рр.. Проект був настільки грандіозним, що в Чернівцях побудували 2 цеглових і 1 череп’яний заводи, які виготовляли матеріали лише для будівництва резеденції.
Суміш архітектурних стилей, сплетіння червоних зубчастих стін та маленьких веж, мереживо кованих решіток. Візерунками розписані будівлі ззовні та всередині. В малюнках та ліпленні вгадуються мотиви української вишивки, буковинських килимів, венських ажурних орнаментів.
З 1875 року тут розміщується університет. Резеденцією митрополітів він побути так і не встиг. Замовив будівництво українець Євген Гакман - буковинський єпископ, з ім’ям якого пов’язують спроби створення незалежної буковинскьої православної церкви. Але спроби ці померли разом із єпископом у 1873 році, а з ними і потреба у резеденції для митрополитів.
Архітектор Главкі подарував місту і ще один шедевр - Вірменську церкву, яку теж варто відвідати.
Окрім чудового університета також можна відвідати старе кладовище, навіть два кладовища. Одне - католицьке, друге - єврейське. Кам'яні пам'ятники та скульптури, сімейні склепи знатних родин, які більше нагадують маленькі храми.
Якщо у Вас буде можливість та натхнення завітайте на виставу до Чернівецького музично-драматичного театру. Навіть якщо ви не поціновувач театрального мистецтва, вам все одно варто хоча б побачити ззовні цю прекрасну зелену будівлю та алею зірок, що розкинулась перед театром. Зірки нагадують такі з Голівудської алеї слави:)
Університет
Вас вітають Чернівці
Міська Рада
Є легенда, що вулиці міста мели трояндами
Рарітетному місту - антикварні тролейбуси
Двори-колодязі є не лише в Санкт-Петербурзі та Одесі
Старі кладовища
Католицьке кладовище
Єврейське кладовище
Шлях: потяг Київ-Чернівці (докладніше uz.gov.ua), прибуття о 9.33
потяг Чернівці-Київ (докладніше uz.gov.ua), прибуття о 9.19
автобус Київ-Чернівці (докладніше bus.com.ua), прибуття о 6.40 або о 8.10. Є два рваріанти: або виїхати рано і приїхати пізно ввечері в Чернівці, або виїхати пізно і приїхати в Чернівці вранці (ніч в автобусі)
авто Київ-Чернівці 540 км
Сума: 81 х 2 грн. (плацкарт в обидва кінці), 122 х 2 грн. (купе в обидва кінці), 40 х 2 грн. (квитки на автобус в обидва кінці, ціну краще уточнювати).
150 грн/доба - аренда квартири* або 12 євро/доба - молодіжний хостел (докладніше 1ink.ru/q1y)
* зняти квартиру подобово можна за об’явами в місцевій чернівецькій газеті, яку можна купити по приїзді в місто.
Час: два дні, одна ніч (не враховуючи час на дорогу - дві ночі)
Завелися - Поїхали!