post

Nov 23, 2013 15:30

Originally posted by tin_tina at post
Тугу нашу, Господи, благослови, що з нею
наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи
придорожні, в невідоме ведені Твоєю
волею. І ти у камінь тугу цю перетопи,
хай благословенний буде камінь цей, як зброя
наша, що іще остання залишилась нам. Нехай
безборонними не будемо. Щоб встояв
кожний в зустрічі рішальній.
Господи, благословляй!

(Б.Нижанківський. Молитва)
Previous post Next post
Up