порівння горя

Jul 15, 2014 16:55

Ще декілька днів тому, коли россіяни валили з Градів по табору наших сил АТО, на душі було дуже паскудно, від розуміння того, що ця війна позначиться в історії України як "Підла війна". Підло і підступно, зграя протомонголтатарви робить набіги на наші землі, крадуть наших дівчат в полон, палять врожаї на полях, громлять наші хати, молодь нашу в яничари забирають. Загинуло від підлого обстрілу багато вояків, а кочівники, зробивши чорну справу, забралися в свої степи. Гірко. І що тут почалося, вся мережа аж кипіти почала, зраділи ватні виродки загибелі наших вояків, що жінки, що діти..
Аж через кілька днів Бог, пригрозив пальчиком і в московському метро сталася трагедія. Дивишся на фото загиблих, на фото понівеченних вагонів, на ранених і стає жалко цих нещасних людей, аж поки не починаєш розуміти, що ще вчора всі вони кляли тебе і зичили аби ти згорів під градом реактивних мін, жаль кудись іде собі.

#dayinua dayinua

Previous post Next post
Up