Бо невдовзі...
Посунь для мене місяць іншим боком:
Він, певно, там не схожий на млинець,
Там трансплантовано цитрини шкіру,
Там парфумовано свободою
геть кожен міліметр.
Посунь для мене місяць,
Бо бік ось цей буденний
Своїм холодним світлом тягне шкіру вверх,
По клаптях рве без жалю тіло,
Фізіологічне "Я" шматує вщент.
Посунь для мене місяць,
Бо невдовзі
Зостанетеся від мене лиш скелет;
За грати-ребра посади папугу,
Навчивши перед тим потрібних слів.
Він буде замість мене промовляти
Ту фразу, що я так і не сказала,
Оті слова, яких ти прагнеш палко,
Але котрі в моїх вустах
Половою б осипались, повір...
Навчи його. І хай звучить безперестанку:
"Я так тебе люблю"
"Я так тебе люблю"
"Я
так
тебе
люблю"
