Відьмацьке

Jun 17, 2010 20:24

Один мій знайомий час від часу  величає мене відьмою, загадково посміхаючись.
Дати логічне пояснення  такому йменню він не може. Просто відьма та й все.


А можливо, й так...
Особливо гостро в це починаю вірити, коли впливаю на хід подій:)
іноді ... не завжди, але інколи трапляється... отож, іноді, коли я  повністю зосереджуюся на  негативній модальності (смертною мовою було б сказано на своїх  "Не хочу"), злюся, гніваюся і серджуся, то яким би очевидним проектом не здавалася б імовірна подія, а вона не трапляється.
Так просто...
Так було і сьогодні.
Так не виходить із позитивною модальністю....
(ХОЧУ  В КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ! ХОЧУ)
...напевно,  у мене заряд полюсів інший:) позитивна модальність не справджується.
(а цікаво, що потрібно відкуповувати оте справджене? втілене? зреалізоване? А точніше, НЕ справджене, НЕ втілене, НЕ  зреалізоване...)
Діагноз:
Зневіра, страх, переживання, смирення заважають правильно вихованій відьмі,  тому президентом став той, хто є...

дивності

Previous post Next post
Up