Dec 22, 2009 23:35
Неділя, добрячий мороз, десь -12 за Цельсієм, ясний день, сніг виблискує та рипить під ногами.
Біля задньої стіни кінотеатру «Сокіл» невеликий прихисток для двох бездомних собак зі щенятами.
Дівчинка грається з одним зі щенят проти низького зимового сонця в один з найкоротших днів у році. Коли навіть в обід Сонце не піднімається високо, а його по особливому жовтувате світло зафарбовує все довкола в унікальні лише для цього часу відтінки й утворює масивні тіні.
Дитина тримає десь місячне песя в руках, підносить його до обличчя і вони торкаються своїми дитячими носиками, а з ротів їх іде пар, що світиться проти Сонця, яке зараз от-от сховається за 9-типоверховий дім позаду.
Ось дівча відпускає собача до інших в буду, обкладену старими куртками й сіном, та йде собі далі. А Сонце таки ховається за той дім, знову трансформуючи тіні й притамовуючи блиск кристалів рипучого снігу під ногами, що в деяких місцях нагадує шкарлупу від гігантського яйця, що тріскає під натиском стіп.
txt