5.10.2016
Originally posted by vivagor at 5.10.2016
Мої пригоди у столиці тривають. А тим часом мої бахмутські колеги їдуть на безкоштовний концерт «Океану Ельзи». Усюди, в останні дні - у тролейбусі, на роботі, в інеті, на плетінні сіток, в касі залізниці, в електричці, тощо - тільки й розмов про цей концерт. Уявляю, що там буде!
Свого часу, а конкретніше - у минулому місяці, вояки одного з підрозділів спецназу звернулися з проханням придбати їм мініатюрні камери. Шпигунські девайси коштували небагато і ми пішли їм назустріч. Гроші у розмірі 2625 гривень були виділені ГО "Бахмут Український" і напрочуд швидко освоєні: крамниця встигла обернутися і надати товар за лічені дні. Відповідно, бійці спецназу отримали камери (у гарному сенсі цього слова) у той же день. Складніше обстояли справи з актом прийому/передачі цього специфічного майна. То як підрозділ - таємний, усі рухи щодо нього - під суворим контролем. Але українські спецназівці - хлопці відповідальні, тому зрештою, акт було отримано. З причин конспірації акт у відкритих джерелах не світимо, але можете не сумніватися, він існує. Його передано до нашої бухгалтерії - на випадок перевірки фінансової діяльності уповноваженими особами. Натомість є фото. Порадійте за хлопців - їм тепер буде легше. Більше того, наступним кроком буде закупівля для цих саме хлопців мініатюрних квадрокоптерів: розвідка - справа серйозна.
Також хочу поділитися радістю щодо стану справ по іншому проекту, а саме - купівлі снайперського прицілу для спецназівців третього полку. За останні дні на цю потребу надійшли достатні надходження для закриття проекту. 200 гривень надійшло від пані Оксани Собко з Києва, ще 500 гривень - від пана В.С.Л. з Києва, також чергову 1000 гривень надіслав пан О.П. з Харкова. Але найбільше вразила моя колега по літературному цеху - пані Олександра Ткач з Австралії. Вона просто приголомшила гігантською пожертвою у сумі 1200 $ і 7500 гривень. З нею та її сином - паном Юрієм ми зустрілися на вулиці Михайлівській у столиці і чудово провели час у приємних розмовах за кавою на тему українського сьогодення. Наша патріотична діаспора продовжує активно підтримувати свою історичну Батьківщину, на відміну від пустопорожніх базікань тутешніх обивателів... Велика вам подяка, справжні українці!
Мої пригоди у столиці тривають. А тим часом мої бахмутські колеги їдуть на безкоштовний концерт «Океану Ельзи». Усюди, в останні дні - у тролейбусі, на роботі, в інеті, на плетінні сіток, в касі залізниці, в електричці, тощо - тільки й розмов про цей концерт. Уявляю, що там буде!
Свого часу, а конкретніше - у минулому місяці, вояки одного з підрозділів спецназу звернулися з проханням придбати їм мініатюрні камери. Шпигунські девайси коштували небагато і ми пішли їм назустріч. Гроші у розмірі 2625 гривень були виділені ГО "Бахмут Український" і напрочуд швидко освоєні: крамниця встигла обернутися і надати товар за лічені дні. Відповідно, бійці спецназу отримали камери (у гарному сенсі цього слова) у той же день. Складніше обстояли справи з актом прийому/передачі цього специфічного майна. То як підрозділ - таємний, усі рухи щодо нього - під суворим контролем. Але українські спецназівці - хлопці відповідальні, тому зрештою, акт було отримано. З причин конспірації акт у відкритих джерелах не світимо, але можете не сумніватися, він існує. Його передано до нашої бухгалтерії - на випадок перевірки фінансової діяльності уповноваженими особами. Натомість є фото. Порадійте за хлопців - їм тепер буде легше. Більше того, наступним кроком буде закупівля для цих саме хлопців мініатюрних квадрокоптерів: розвідка - справа серйозна.
Також хочу поділитися радістю щодо стану справ по іншому проекту, а саме - купівлі снайперського прицілу для спецназівців третього полку. За останні дні на цю потребу надійшли достатні надходження для закриття проекту. 200 гривень надійшло від пані Оксани Собко з Києва, ще 500 гривень - від пана В.С.Л. з Києва, також чергову 1000 гривень надіслав пан О.П. з Харкова. Але найбільше вразила моя колега по літературному цеху - пані Олександра Ткач з Австралії. Вона просто приголомшила гігантською пожертвою у сумі 1200 $ і 7500 гривень. З нею та її сином - паном Юрієм ми зустрілися на вулиці Михайлівській у столиці і чудово провели час у приємних розмовах за кавою на тему українського сьогодення. Наша патріотична діаспора продовжує активно підтримувати свою історичну Батьківщину, на відміну від пустопорожніх базікань тутешніх обивателів... Велика вам подяка, справжні українці!