1 місяць
нарешті ми вибрались в місто і нарешті я щось виклала )
один вихідний день з виїзду до вечора
не зовсім те, що я хотіла би показати в першу чергу, але для задуманого поки що мало картинок, не кажучи вже про час і руки на "оформлення" %)
суєта, житіємоє, пакі-пакі.. самі розумієте )
бандітос мєлкос )
Білий домік )
ну справді ж домік, в порівнянні з болью всієї України..
чимало людей прийшли подивитись, підозрюю, що так кожні вихідні
по боках непримітно гріються на сонці 4 поліцейські машини (в кадр не попали)
з самого дому в цей час виходила група людей - чи то екскурсія, чи то якісь президентські знайомі
взагалі на цій невеличкій території атмосфера приязності, привітності, охоронці на входах усміхнені, є приємна ілюзія того, що можна просто взяти і зайти ) ну і звісно жодних "тут знімати не можна"
жіночка, яка живе протестом зі своїх студентських років
просто навпроти Білого дому
так-так, ті самі копи на роверах )
так само вільно на вулиці перед доміком грають в хокей
(дивилась і намагалась уявити щось подібне на Банковій чи - страшно подумати - в Межигір*ї)
раптове фото про те, як можна загорнутись в плєд і гуляти центром міста )
один з таборів occupy-ерів
знайомі емігранти, які працюють тут у сфері освіти, сказали цікаву річ.
незважаючи на те, що зазвичай американська освіта вважалась заслабкою як для наших "загартованих радянських дітей", в америці "навіть бомж на вулиці може обгрунтовано висловити свою позицію і тому часто є об*єктом соц.опитувань або журналістських вуличних інтерв*ю. не те, що деякі наші політики, які два слова зв*язати не можуть".
отак )
а на фото специфічно вдягнений occupy-єр в костюмі бомжа читає China Daily.
коли ми проходили повз нього і привітались, він спитав "russian?", ми відповіли про Юкреініан і він почав нас розпитувати, як справи в Україні, яка у нас ситуація, згадав Ющенка, питав чи надовго ми приїхали в штати, чим займаємось, чи плануємо повертатись і тд ітп. шось розказав і про себе і свій двіж, але діти мене відводили за собою і спілкувався вже Віктоза.
короче кажучи, я була very impressed )
з наметів при цьому гучно грала Nirvana, Smells like teen spirit (щоб ви розуміли атмосферу цього свята )))
ось такі у них там вінтажні меблі в наметовому містечку )
фізкультпривіт між бесідами )
присіли випити водички
Нац музей історії США
(з цього фото здаєтсья, ніби тут майже літо, і десь так і було, градусів 17-19, але молодь часто ходить в таких же шортиках і в +5 і навіть менше. почуваюсь тут пінгвіном ))
перші трамваї, паровози, автомобілі, метро ітд
авто, яке вперше перетнуло Америку
трейлер з дивною назвою )
дуже сумно цим дітям весь час в одній і тій самій позі стояти перед відвідувачами )
вагон метро, в якому на всю стіну проектується відео з тогочасними пасажирами. пасажири говорять між собою, вагон гуде і вібрує.
це справжнє авто музею подарувала сім*я, яка наїздила в ньому по штатах стотищмільйонів кілометрів. всередині таке фантастичне шикарне ретро! )
та і зовні теж
далі цієї ми піти не змогли, бо меншенький так сильно захотів в неї сісти, що довелось тікати з музею )
це фото особливе тим, що розмитий хлопець внизу біжить задом наперед ) біг здалеку, зупинився і не повертаючись пішов назад, звідки біг
не завалити горизонт з таким об*єктом просто неможливо )
діюча карусель, якій більше ста років, і з якої теж довелось тікати, бо "яхочущеееее!!!!11"
(на фото сидячий протест проти "ну ми ж домовлялись, що сьогодні покатаємось лише 1 раз")
бігаюча нація
американський тадж махал
за цей безкінечний день ми пройшли пішки від монументу (навіть ще раніше, десь за кілька кварталів до нього) і аж до будинка, з даху якого знято цей вид (і я вижила, ура! ))
фух. перший є )
далі буде..
один вихідний день з виїзду до вечора
не зовсім те, що я хотіла би показати в першу чергу, але для задуманого поки що мало картинок, не кажучи вже про час і руки на "оформлення" %)
суєта, житіємоє, пакі-пакі.. самі розумієте )
бандітос мєлкос )
Білий домік )
ну справді ж домік, в порівнянні з болью всієї України..
чимало людей прийшли подивитись, підозрюю, що так кожні вихідні
по боках непримітно гріються на сонці 4 поліцейські машини (в кадр не попали)
з самого дому в цей час виходила група людей - чи то екскурсія, чи то якісь президентські знайомі
взагалі на цій невеличкій території атмосфера приязності, привітності, охоронці на входах усміхнені, є приємна ілюзія того, що можна просто взяти і зайти ) ну і звісно жодних "тут знімати не можна"
жіночка, яка живе протестом зі своїх студентських років
просто навпроти Білого дому
так-так, ті самі копи на роверах )
так само вільно на вулиці перед доміком грають в хокей
(дивилась і намагалась уявити щось подібне на Банковій чи - страшно подумати - в Межигір*ї)
раптове фото про те, як можна загорнутись в плєд і гуляти центром міста )
один з таборів occupy-ерів
знайомі емігранти, які працюють тут у сфері освіти, сказали цікаву річ.
незважаючи на те, що зазвичай американська освіта вважалась заслабкою як для наших "загартованих радянських дітей", в америці "навіть бомж на вулиці може обгрунтовано висловити свою позицію і тому часто є об*єктом соц.опитувань або журналістських вуличних інтерв*ю. не те, що деякі наші політики, які два слова зв*язати не можуть".
отак )
а на фото специфічно вдягнений occupy-єр в костюмі бомжа читає China Daily.
коли ми проходили повз нього і привітались, він спитав "russian?", ми відповіли про Юкреініан і він почав нас розпитувати, як справи в Україні, яка у нас ситуація, згадав Ющенка, питав чи надовго ми приїхали в штати, чим займаємось, чи плануємо повертатись і тд ітп. шось розказав і про себе і свій двіж, але діти мене відводили за собою і спілкувався вже Віктоза.
короче кажучи, я була very impressed )
з наметів при цьому гучно грала Nirvana, Smells like teen spirit (щоб ви розуміли атмосферу цього свята )))
ось такі у них там вінтажні меблі в наметовому містечку )
фізкультпривіт між бесідами )
присіли випити водички
Нац музей історії США
(з цього фото здаєтсья, ніби тут майже літо, і десь так і було, градусів 17-19, але молодь часто ходить в таких же шортиках і в +5 і навіть менше. почуваюсь тут пінгвіном ))
перші трамваї, паровози, автомобілі, метро ітд
авто, яке вперше перетнуло Америку
трейлер з дивною назвою )
дуже сумно цим дітям весь час в одній і тій самій позі стояти перед відвідувачами )
вагон метро, в якому на всю стіну проектується відео з тогочасними пасажирами. пасажири говорять між собою, вагон гуде і вібрує.
це справжнє авто музею подарувала сім*я, яка наїздила в ньому по штатах стотищмільйонів кілометрів. всередині таке фантастичне шикарне ретро! )
та і зовні теж
далі цієї ми піти не змогли, бо меншенький так сильно захотів в неї сісти, що довелось тікати з музею )
це фото особливе тим, що розмитий хлопець внизу біжить задом наперед ) біг здалеку, зупинився і не повертаючись пішов назад, звідки біг
не завалити горизонт з таким об*єктом просто неможливо )
діюча карусель, якій більше ста років, і з якої теж довелось тікати, бо "яхочущеееее!!!!11"
(на фото сидячий протест проти "ну ми ж домовлялись, що сьогодні покатаємось лише 1 раз")
бігаюча нація
американський тадж махал
за цей безкінечний день ми пройшли пішки від монументу (навіть ще раніше, десь за кілька кварталів до нього) і аж до будинка, з даху якого знято цей вид (і я вижила, ура! ))
фух. перший є )
далі буде..