тяжко жить, ох тяжко
У дворі будинку, де ми живемо, просторий зелений дитмайданчик: кілька лавочок для мам з сємками, стара поламана карусель, турніки і гойдалка, яка голосно скрипить і пищить і ще купа пластикового сміття під ногами і навколо напівпустої урни. З усіх сусідських будинків сюди сходяться діти від 2 до 10-12 років. Тому щодня приблизно з 10ї, а іноді і з 8ї ранку і чітко до 10ї вечора я слухаю таке (улибаясь посочуствовать можна під катом)
- Оксааааанаааа! Гуляй ближче, щоб я тебе баачилааа!
- Іііііірааааа! Ііііраааааа!
(скрипить гойдалка)
- Віддаааай! Мааамаааааа, він забрав у мене машииинкуууу!
- (дівчата хором набирають побільше повітря і поступово беруть вище і голосніше) ааааааАААААА!AAAAAA!!AAAAAAАААА!!!
(скрипить гойдалка)
- Миколааа! Іди додому обіідатиии!
- а що на обііід, мааамаааа?
- Додому йди, я сказала!
- Ну заааараз! Ще трооошки!
(грюкає поламана карусель)
- (дівчата, то одна, то хором, до опупєнія) rara oohlalaa roma romamaa gaga oohlalaa
(скрипить гойдалка)
- Я теж хочу на гооойдалкуу! Моя чееерга!
- (дівчата, хором, набравши побільше повітря, „хто голосніше, вище і швидше”) дооо реее мііі фааа соооль ляяя сііі доо! до ре мі фа соль ля сі доо! дореміфасольлясідо! дореміфасоллясідо! дореміфасолясідооооооооо!
- Не плач, я тобі сказала! Ану заспокойся!
(грюкає поламана карусель)
- Віддай хлопчику іграшку! Віддай, кажу, бо зараз битий будеш!
(скрипить гойдалка)
- Доооощ! Побігли скоріше додомуууу!
- Микоолааа, дооощ! Давай додому бігооом!
- Оксааанаааа! Ти дееее?
- (мами з сємками на лавочках роздупляються) так, вже 10та, додому давайте!
- Ііііраааа! Додооому!
- Оксааанаааа! Ох я тобі зараз дам!
etc
і це ще не враховуючи просто вереск і беззмістовні воплі, ржання коней і гавкання бездомних собак.
П’єса в одну безкінечну дію блять.
А в Яблуниці були лише корови, зрідка КРАЗи і зовсім рідко п’яні сусіди.
Ах, Яблуниця, Яблуниця..
p s а вчора! вчора було тииихо
в місто приїхав цирк - цілий день аудіального спокою