шо віжу то паю

Nov 23, 2009 11:12

лежу, читаю з телефона френдстрічку - надо сказать, вісьма жизнєутвірждающу своїми постами з революційними спогадами - і попадається мені пост юзера botalex зі статистикою та ін інфою про суїцид. і тут тоже просипається ностальжи! бггг
писала я колись курсову по суїциду. тоді (2000-2001) лідером була, здається, Швейцарія; звязок суїцидальних нахилів із психічними порушеннями чи хворобами вважався зовсім мінімальним, а от з кліматом, погодою, порою року і доби - такі да, відчутним (весна і ранки - найважчий час, бо все як назло прокидається якраз, коли хочєцца "уснуть"); більше шось нічо цікавого згадати не можу, додам, якщо згадаю.
лічно я суб'єктивно поділяю причини цієї радості на: конкретні психічні захворювання і решту, в корнє яких неодмінно буде ніібіческа жалость к сєбє любімому. звісно, не та, що "ах так грусно одной мрачьним асєннім вєчєром", а та, що.. в общім неважно.
найкращим засобом є, напевно, смерть уві сні від передозування чимось вісьолим - так я подумала, коли писала ту курсову.
мені завжди було цікаво, як поводяться люди перед цим ділом? у вас таких знайомих не було?

дивні істоти, варте уваги, гітар гітар гітар гітаррр, я, обманімєня, жести і тєлодвіженія, пабалтать, сайколоджі, спогади

Previous post Next post
Up